В треугольнике ABC на стороне ВС отмечена точка М. Известно, что AM = 8 см, МВ/АВ = АВ/ВС = 1/4. Найдите сторону АС

решение задания по геометрии
 

Объяснение:

Каждая древесная порода имеет характерные особенности, по которым ее можно отличить от другой.

Основными признаками при определении породы по древесине являются: наличие ядра, ширина заболони и степень резкости перехода от ядра к заболони у ядровых пород; степень видимости годичных слоев и их очертания на поперечном разрезе, четкость границы между ранней и поздней древесиной в годичных слоях; наличие, размеры, окраска и количество сердцевинных лучей; размеры сосудов и характер их группировок в древесине лиственных пород; наличие смоляных ходов, размеры й количество их в древесине хвойных пород; сердцевинные повторения в древесине некоторых лиственных пород.

Для определения породы древесины необходимо знать и дополнительные признаки, к которым относятся цвет, блеск, текстура (рисунок), плотность и твердость.

При определении древесных пород сначала устанавливают, к какой группе пород относится данный образец: хвойным, лиственным кольцесосудистым или лиственным рассеянно-сосудистым.

Хвойные породы — годичные слои хорошо заметны у всех пород; сосудов нет; сердцевинные лучи не видны; древесина некоторых пород имеет смоляные ходы.

Кольцесосудистые лиственные породы — годичные слои из-за разницы в строении ранней и поздней древесины хорошо заметны; расположенные в ранней зоне годичных слоев крупные сосуды образуют на поперечном разрезе сплошное кольцо отверстий, хорошо видимое невооруженным глазом; в плотной темной поздней зоне древесины заметны скопления мелких сосудов и парен- химных клеток в виде светлых радиальных полосок, волнистых линий вдоль границы годичных слоев, отдельных черточек или точек; у большинства пород видны сердцевинные лучи; все породы ядровые

Рассеянно-сосудистые лиственные породы — годичные слои у большинства пород видны недостаточно четко; сосуды, если они заметны, на поперечном разрезе не образуют сплошного кольца; поздняя зона годичного слоя не имеет рисунка; у некоторых пород видны сердцевинные лучи.

Породу древесины распознают по макро- и микроскопическим признакам. Как правило, при определении породы древесины пользуются определителями, составленными на основании всестороннего изучения строения древесины.

Породу растущего дерева сравнительно легко определить по кроне, коре, листьям или хвое, плодам.

Объяснение:

Інколи нам здається, що ми прекрасно знаємо, як «взути черевики іншого» — і насправді хочемо увійти в ситуацію людини, коли чуємо, що в її житті сталося щось тяжке. Однак ми можемо помилятися щодо того, чим для цього іншого є підтримка, і замість давати її — мимохіть влазимо з чоботами у чиєсь серце. А воно ж таке чутливе, що наші тверді підошви завдають ще більшого болю. Тому, щоби взути чиєсь взуття, треба спершу зняти своє. Я вірю, що найпрекрасніші моменти між людьми стаються тоді, коли вони відчувають, що їх зрозуміли, вислухали і прийняли. Це такий невід’ємний елемент будування власного внутрішнього «дому», затишку свого серця, де завдяки такому досвіду ми можемо вчитися любити самих себе та довіряти іншим. Вислухання також допомагає творити глибокі й тривалі зв’язки — бо тих, що поверхові, для життя нам замало. Попри найкращі наміри, що нами керують, не всі наші втручання покращують самопочуття людини, яку ми хочемо розрадити. Зрештою — може, сама ідея «втішання» надміру розрекламована і зовсім не про це йдеться людині, яка довіряє нам настільки, що відкриває перед нами якусь болісну частинку себе. Якби спробувати це якось упорядкувати, в шкалі від байдужості («мене не стосується те, що ти переживаєш») до емпатії, то можна вирізнити кілька менш чи більш помічних стратегій вислуховування іншої людини.