Пульсар приближается к нам со скоростью 300 км/с. Наблюдаемый период пульсара равен 0, 8436 с. Определите период пульсара, который

будет равно 0,8428 с

ответ: ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за до звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

 

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.  

 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).

Фундамент

Изба устанавливалась прямо на грунт или на столбы. Под углы подводились дубовые колоды, большие камни или пни, на которых и стоял сруб. Летом под избой гулял ветер снизу доски так называемого «черного» пола. К зиме дом обсыпали землей или устраивали из дёрна завалинку. Весной завалинка или обваловка в некоторых местах раскапывалась для создания вентиляции.

Кровля

Кровля у белых изб двускатная из тёса или дранки. Двускатные кровли самцовые с фронтонами из брёвен-самцов. На вершину кровли укладывали охлупень. Кровлю связывал продольный брус — князь (князёк) или конь (конёк). К этому брусу крепились стволы деревьев с закрючинами — курицы. На крючья курицы укладывали свесы, водостоки. Позднее появились стропильные кровли трёх- и четырёхскатные.

Полы

Полы в избах были земляные. Лишь с рас на Руси пил и пилорам в городах и в домах помещиков стали появляться деревянные полы. Первоначально полы выкладывались из досок, изготовленных из колотых пополам бревен, либо из массивной толстой половой доски. Однако массово полы из досок стали рас лишь в XVIII веке, так как не было развито лесопильное производство. Лишь усилиями Петра I пилы и пилорамы стали получать рас на Руси с издания петровского указа «О приучении дровосеков к распиловке дров». В 1748 году было царское разъяснение: «Всем как помещикам, так и прочим промышленникам стараться заблаговременно приуготовлять ручные пилы». При этом признавалось в 1756 году: «Не токмо пильных водяных и ветреных мельниц, но и ручных пил нигде ещё не заведено». И, вплоть до XX века, полы в крестьянской избе были земляные, то есть выравненная земля утаптывалась. Верхний слой мазали глиной, смешанной с лошадиным помётом, что обеспечивало твёрдость.

Окна

Окон, как таковых, изба не имела. Обычные окна, похожие на современные, стали появляться у богатых людей лишь к XV веку. Это так называемые «красные» или «косячные окна». Знакомые нам избы с полами, с окнами и печными трубами стали получать рас лишь в XVIII веке и стали массовыми лишь в XIX веке. Отверстия в доме (окошки) закрывали слюдой или бычьим пузырём, в зависимости

Потолок

Потолок из колотых пополам жердей. Брусья потолка укладывали на массивную балку — «матицу». Щели между жердями обмазывали глиной. Поверх потолка для утепления насыпали землю. В матицу вкручивали кольцо для «очепа», гибкой, но прочной жерди, за свободный конец которой подвешивали колыбель.