Вернер выделяет следующие стадии умственного развития человека: сенсомоторная, перцептивная, умственная созерцательная

Правильные ответы указаны по тесту
тест  прошел проверку,
пользуемся)

Дейнека Александр Александрович один с немногих художников, который сумел посвятить себя и технике, и искусству. Он мог одновременно добывать знания и в железнодорожном училище, и в художественной студии. Своему таланту автор везде находил применение. Даже служа в Красной армии во времена революции, он с помощью искусства, вел усиленную пропаганду. В свои произведения он вкладывал душу и жизнь своего народа.

Мое внимание привлекла к себе его картина «Зима. Девочка у окна». Сразу мне она показалась какой-то мрачной, темной и даже незавершенной. Но, видимо, в этом и есть ее привлекательность. На переднем плане мы видим комнату с большим окном. Возле него стоит девочка и задумчиво смотрит на улицу. Рядом у ее ног на маленьком коврике спит кот. Видимо, от батареи исходит тепло и ему очень приятно. С одной стороны окна висят шторы. На них горизонтальный узор разных цветов. Единственным светлым пятном комнаты есть носки девочки, они чисто-белые по сравнению с другими вещами. Вся комната изображена во мраке или темноте. Нужно очень хорошо присмотреться, чтобы все там рассмотреть.

Полной противоположностью комнате есть вид из окна. Он выходит на парк. Там много деревьев, кустов и лавочка для отдыха. Все это зрелище покрыто толстым слоем снега. Изображено оно в холодно-белом цвете. Даже кажется что видно сияние от света, попадающего на деревья. Глядя на дальний вид, можно предположить, что на улице темно, но снег настолько чистый и яркий, что там светлее, чем в комнате. Именно на этом ярком фоне очень хорошо прорисовывается темная фигура девочки.

Картина поражает своей экспрессивностью и резкостью в начале просмотра и завораживает, оставляя приятное ощущение при внимательном ее изучении. Возможно, это не самое красивое произведение автора, но по эмоциональным чувствам, на мое мнение, одно из лучших.

объяснение:

1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.

3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.

4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.

5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.