Какие три из перечисленных событий относятся к народническому движению? 1) образование союза благоденствия 2) образование земли и воли

Юрко

«Він радів, що сьогодні таки вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»

«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»

«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови… Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»

«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».

Тося

«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він…»

«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».

«Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей». ·

«Випусти… бо вони повмирають без води». ·

«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».

«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».

«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть». ·

«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась»

Объяснение:

ответ:Противопоставляются абсолютные универсалии (свойственные всем известным языкам, например: всякий естественный язык имеет гласные и согласные) и статистические универсалии (тенденции). Пример статистической универсалии: почти все языки имеют носовые согласные (однако в некоторых языках Западной Африки носовые согласные являются не отдельными фонемами, а аллофонами оральных смычных в контексте носовых согласных). К статистическим универсалиям примыкают так называемые фреквенталии — явления, встречающиеся в языках мира достаточно часто (с вероятностью, превышающей случайную).

Абсолютным универсалиям противопоставляются также импликативные (сложные), то есть такие, которые утверждают связь между двумя классами явлений. К примеру, если в языке есть двойственное число, в нём есть и множественное число. Частным случаем импликативных универсалий являются иерархии, которые можно представить как множество «двучленных» импликативных универсалий[1]. Такова, например, иерархия Кинэна-Комри (иерархия доступности именных групп, регулирующая, среди прочего, доступность аргументов для релятивизации

Объяснение: