По степени определенности нормы конституционного права могут быть диспозитивными

Позиция Шелера ясна: тем особым положением, которое приписывают человеку все классические теории и которое неизменно атрибутирует положение человека самостоятельным разумом и автономным духом, - таким особым положением человек не обладает. Шелер признает бытие и ценность разума, но исследует его слабость и бессилие. Сегодня человек созрел для того, чтобы принять Бога несовершенного, борющегося, страдающего. И под солидарностью Шелер понимает узы, связывающие человека и Бога изнутри – человека как «место» реализации Бога.

У творі Сервантеса Дон Кіхот описується як божевільний, який збожеволів від надмірного читання лицарських романів. Він занедбав господарство, продав багато свого майна, щоб купити ще більше книг. Читав їх цілими днями від ранку до вечора, і все ці події в книгах збуджували його уяву. Нарешті він вирішив, що сам стане мандрівним лицарем. Йому хотілось пригод, слави, любові, боротьби добра проти зла – всієї цієї лицарської романтики. Дон Кіхот - не справжнє його ім'я, він сам собі його вигадав, відколи вирішив стати лицарем. Він віднайшов стару дідову збрую, яка вже зіпсувалась, довго чистив її. Змайстрував собі шолом, знайшов коня, і справді пустився в мандри. Спочатку Дон Кохіт мав «офіційно» стати лицарем. Для цього його мусили посвятити в цей стан. З цим проханням він звернувся до одного корчмаря, який виставив його на глум. Проте обряд все ж відбувся і наш лицар помандрував далі.

Объяснение:

вот, надіюсь правильно