Товар А обменивается на 5 ед. товара Б. Как изменится меновое отношение, если спрос на товар Б понизится вдвое? Если повысится вдвое?

Товар – это продукт труда, это вещь, удовлетворяющая какие-либо потребности человека и предназначенная для обмена, продажи на рынке. Товар обладает двумя свойствами: потребительной и меновой стоимостью. Потребительная стоимость – это полезность вещи, ее способность удовлетворять какие-то человеческие потребности. Общественная потребительная стоимость должна быть обменена в торгово-меновом процессе на рынке и потому является носителем меновой стоимости. Меновая стоимость товара – это количественное соотношение, пропорция, в которой данный товар подлежит обмену на другой товар. Меновая стоимость возникла в связи с тем, что натурально-замкнутые производственно-хозяйственные ячейки, постепенно преодолевая свою изолированность, начали образовывать общее экономическое пространство, придавая производству общественный характер.
Каждый товар имеет несколько меновых стоимостей. Абстрагирование от естественных свойств товаров показывает, что общим для всех товаров свойством является то, что все товары - это продукты, человеческого труда. Воплощенный в товарах общественный труд образует стоимость товара.
Поскольку, по условию, товар А обменивается на 5 ед. товара Б, меновое отношение можно записать в следующем виде:
 1А=5Б.
Если спрос на товар Б понизится вдвое, то меновое отношение можно будет записать в следующем виде:
 1А=10Б.
Если спрос на товар Б повысится вдвое, то меновое отношение можно будет записать в следующем виде:
 1А=2,5Б.

відповідь: людське життя непередбачуване і швидкоплинне. кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. і найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

та що ж таке щастя?   багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… ось таке повинно бути щастя. саме про нього я мрію.

сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. ми всі робимо вибір. для багатьох мрії так і залишаються мріями. але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. у мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. кожен з нас мріє про краще життя. але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. адже найголвніше – залишатися людиною. людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо іншому. також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

але річ не лише в освіті. я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також є відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. як кажуть, немає межі досконалості…      

ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. адже я не усвідомлюю себе без моєї батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.

пояснення:

бобу мама подарила отличные, военной расцветки брюки. всем они нравились. сшиты они были из камуфляжной материи.

однажды он их порвал, перелезая через забор. он сильно расстроился и побежал быстрее к дому. там он попытался мать заштопать штаны. но, получил строгий отказ. мать объяснила мальчику, что сам порвал, поэтому и зашивай! на что сын ответил, что не умеет. и с обидой на душе, ушёл на улицу. но, уличные стали над ним посмеиваться.

- солдат сам всё делает! – закричали они.

тогда самому герою стыдно стало, и он отправился к себе. попросив у матери иголку с нитками и похожий по цвету лоскут, принялся штопать порванную ткань. вначале он вырезал заплатку. затем, начал на спех пришивать. иголка кололась и вот, он пришил её. от того, что мальчик не ровно зашил лоскут, одна часть брюк была длиннее второй. рассмотрев работу, он был недоволен своим трудом.

тогда он принёс острый ножик, а затем аккуратно отсоединять латку. снова взял кусок материала, обвёл круг и принялся за работу.

каждый стежок он выполнял аккуратно, не выходя за отмеченный контур. работа давалась тяжело, он даже вспотел, зато в конце проделанной работы на брюки приятно было смотреть. она держалась на ровной поверхности крепко без изъянов. и вот бобка спустился на площадку. все мальчишки стали вокруг него. глядите, а он сам пришил и карандашом пометил. ему было приятно. «как пуговица отскочит, тоже сам пришью! » - с гордостью сказал мальчик.