Какой механизм у соковыжималки​

штука которая крутиться и выдавливает сок

Объяснение:

В обычной цитрусовой соковыжималке нужно прижать рукой половинку фрукта, чтобы получить сок. В некоторых моделях в роли прижимного механизма выступает специальный механический рычаг, благодаря которому процедура становится более простой и эстетичной.

Петрик – сліпонароджене дитя.

- горе заможної родини;

- спілкування з матір’ю;

- дружба з дядьком Максимом, Іохимом;

- спроба подружитися з сільськими хлопчаками "затівали ігри, але сліпий залишався осторонь".

2. Евеліна – радість батьків.

- "єдина дочка";

- "невеличка дівчинка з довгою косою і голубими очима";

- "недитяча розсудливість";

- "задовольнялась своїм власним товариством";

- крихітна доросла жінка.

3. Перша зустріч.

- "суміш роздратування і приниження наповнили болем його серце";

- "незгладимий удар в її маленьке серце";

4. Дитяча дружба.

- "…Ця дружба була справжнім даром прихильної долі";

- "знайшов те спілкування, якого не могла йому дати любов дорослих";

- спільні уроки та прогулянки;

- "він грав", "вона слухала";

5. Дружба міцніє. Евеліна.

- потреба турбуватись про чуже горе;

- "вона почувалась призначеною для тихого подвигу любові, поєднаної з сумом піклування".

6. Дружба переростає в кохання.

- Евеліна вносила у їх стосунки свій спокій, свою тиху радість;

- розповідала Петрусеві про всі відтінки навколишнього життя;

- "він давав їй своє горе".

7. Випробування.

- Приїзд молодих студентів Ставриченків;

- Муки почуття "Він її полюбив і хотів її бачити",

- Злоба на весь світ після розмови зі сліпим дзвонарем

- Муки Петрового сумління (не хоче мучити Евеліну);

- Життя серед сліпих і усвідомлення переваг свого життя.

8. Вершина щастя.

- Одруження з Евеліною і народження сина

Одного разу почалася дуже сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

Мати занепокоїлася і пішла шукати її. Надворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок ставало страшно і моторошно.

Мама кожен раз лякалася при виблискуванні блискавки.

Незабаром, жінка знайшла свою дочку, дівчинка бігала і гралася під дощем.

Вся змокла, але щаслива вона стрибала і танцювала. І кожен раз, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя та сміялась! Мама була дуже здивована:

– Що ти робиш? – запитала вона. –Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?

– А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка.- Мамо, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!

pritcha.com.ua