XXI век – век прогресса. Каждый день в мире учёные делают новые открытия, изобретают различные приборы, вещества и в дальнейшем их совершенствуют. Открытия делаются в различных областях науки.
Так, в медицине наибольшую значимость имеют изобретения, связанные с борьбой против рака, приборы, позволяющие сделать массаж сердца до приезда врачей и, таким образом, уменьшить смертность. Тем временем японские учёные сделали прорыв в стоматологии – изобрели новый лечения зубных заболеваний с стволовых клеток.
Интересно изобретение учёных – фильтр для воды, позволяющий очищать воду от тяжёлых металлов и различных вирусов в странах третьего мира.
Климатологи же выявили, что льды Гренландии и Антарктиды тают довольно быстро. Главная проблема этого открытия – резкое повышение уровня мирового океана может привести к подтоплению прибрежных территорий.
Быстрое таяние льдов – первое место в рейтинге научных открытий 21 века. Немало внимания уделено открытиям в области космоса – открытие нового небесного тела, исследование новых свойств лунных кратеров.
Есть и бесполезные для большинства людей открытия.
Одно из них – вывод, что состав ткани динозавров схож с тканью цыплят. А значит, динозавры имеют весьма тесную связь с птицами.
Отдельно рассмотрю открытия в области педагогики. Японцы как всегда впереди планеты всей. Уже давно они занимаются изобретением роботов. Новое изобретение японцев – учитель-робот. По задумке изобретателей данная техническая новинка будет вести уроки у школьников: объяснять им учебный материал, проверять домашнее задание, быстро реагировать на настроение в классе. Учёные обещают индивидуальный поход учителя-робота к каждому ученику. Но сможет ли подарить детям «технический учитель» радость человеческого общения?
Здесь рассмотрена лишь малая часть открытий XXI века. Но и на этих примерах видно, что все открытия можно разделить на три больших группы: открытия в области медицины, в области природы, в области общества. А если медицину под критерием «для блага людей» объединить в группу общества, то получаются две больших области открытий: природа и общество. Не будем забывать, что природа и человек взаимосвязаны.
Много открытий принёс нам XXI век – как полезных, так и открытий «второго плана». Ещё больше открытий – впереди. Уверена, каждый человек может сделать своё открытие – как научное, так и общественное! Нужно лишь действовать!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Циклон - атмосферное возмущение с пониженным давлением воздуха и ураганными скоростями ветра
1.Бджільництво, як галузь сільськогосподарського виробництва, займає проміжне місце між рослинництвом і тваринництвом. Його кормова база — посіви ентомофільних сільськогосподарських культур, плодово-ягідні насадження, лісові, лучні і дикорослі та сіяні медоноси. Під пасічні садиби виділяють ділянки земельних угідь господарств, в лісах міжгосподарських об'єднань і Держлісфонду. Для розміщення кочових пасічних точків виділяють ділянки в лісах, парках, на полях багаторічних і однорічних трав, в лісосмугах, на луках та в інших місцях поблизу джерел взятку.
2Бджільництво є давнім ремеслом народу і лише на початку ХІХ століття воно
стало галуззю сільського господарства.
На сучасному етапі бджільництво, як галузь, займається не лише розведенням
бджолиних сімей і отриманням продуктів власного походження, а й використанням
бджіл на запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур.
Україна – країна інтенсивного землеробства, в якій майже половина посівів
сільськогосподарських культур потребує перехресного запилення.
Від бджіл ми отримуємо мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс,
бджоліну отруту, гомогенат трутневих личинок. Крім того останнім часом у медицині
використовується бджолиний підмор.
Використовуючи медоносні ресурси, від однієї бджолиної сім’ї можно отрімати
до 100 кг меду. Основний продукт бджільництва – мед, відрізняється від цукру
приємним смаком і лікарськими властивостями.
Поширюється застосування в медицині бджолиної отрути, маточного молочка та
прополісу.
До двох третин отриманого від бджіл воску використовується на виготовлення
вощини, решту воску використовують у парфумерії, медицині та інших галузях.
Багата кормова база України ще не повністю використовується.
Медозбори нестабільні, продуктивність праці пасічників залишається низькою,
на більшості пасік відсутня механізація трудомістких виробничих процесів.
З метою збільшення товарності й рентабельності пасік необхідно володіти
теоретичними знаннями і практичними навичками з догляду за бджолиними сім’ями, та
збереження їх під час зимівлі.
Провідна роль у збільшенні рентабельності галузі належить спеціалістам
господарств.
Медоносна бджола здавна була і залишається дотепер предметом зацікавленості
людей у пізнанні доладного життя та діяльності у формі сім’ї, що досягла
високого рівня інтеграції живої природи. Потреба готуватися до пасічникування і
постійно вивчати життєдіяльність бджолиної сім’ї виникла й посилювалася в процесі
історичного розвитку галузі та вдосконалення засобів і методів праці.
3У історичному розвитку бджільництво пройшло ряд етапів від глибокої давнини,
коли кочові племена почали відбирати з гнізд диких бджіл, стільниковий мед, до
нинішнього стану розвиненої, технічно оснащеної галузі з широким використанням
різних виробів на основі продуктів бджолиної сім’ї.
Полювання на диких бджіл забезпечувало людей поживним солодким
продуктом, як і добування в природі іншої їжі. Цей промисел розвивався і був досить
поширеним у наших предків. Хижацьке руйнування бджолиних гнізд завдавало значної
шкоди. Виживанню медоносної бджоли як виду сприяла властива їм форма
розмноження роїнням і здатність розселятися повсюду, де була відповідна рослинність
для створення запасів корму та можливість знаходити житло в захищених місцях –
дуплах дерев, щілинах скель, тощо. Щоб збільшувати збір меду в людей виникла
потреба влаштовувати високо у стовбурах живих дерев штучні дупла – борти для
природного поселення роїв.
Наступний етап розвитку бджільництва у лісових місцевостях є бортництво.
Особливо воно мало місце у слов’ян. Починаючи з ІХ століття у Київській державі мед
та віск набувають важливого значення в економіці натурального господарства. По
Дніпру та іншими торговими шляхами цінні продукти бджіл вивозили до багатьох
країн, особливо у Грецію, та обмінювали на різні товари. Мед використовували для
приготування багатьох страв і напоїв. Бджільництвом займалися бортники, що брали