Верны ли утверждения? А) Термин «свободные скачки» (free riding) обозначает поведение производителей, снижающих цены за счет

Правильные вопросы выделены по тесту
тест уже прошел свою проверку

Неопозитивизм, одно из основных направлений буржуазной философии 20 в. Н. возник и развивался как течение, претендующее на анализ и решение актуальных философско-методологических проблем, выдвинутых развитием современной науки, — роли знаково-символических средств научного мышления, отношения теоретического аппарата и эмпирического базиса науки, природы и функции математизации и формализации знания и пр. Однако Н. не дал и не мог дать действительного решения этих проблем ввиду несостоятельности своих исходных философских установок. В то же время некоторые представители Н. имеют определённые заслуги в разработке современной формальной логики, семиотики и специальных вопросов методологии науки.

Объяснение:

Надеюсь правильно.

А хто б нам сказав про старовину,

Про старовину, про бувальщину,

Про того хоча б Іллю Муромця?

У славетному місті Муромі,

У селі було Карачаровім

Жив собі Іван Тимофійович,

Хлібороб, а з ним син укоханий,

Ілля Муромець, син Іванович.

Сидів сидячки Ілля Муромець,

Ілля Муромець, хліборобський син,

Сидів сидячки рівно тридцять літ.

Раз пішов Іван Тимофійович,

Його батечко, із матусею

Поробитися по-селянському.

Аж два старички йдуть, мандруючи,

Під віконечко засувчастеє.

Кажуть старички отакі слова:

«Гей же ти єси, Ілле Муромцю,

Іллє Муромцю, хліборобенко!

Відчиняй навстіж нам ворітечка,

Привітай калік в себе в домові,

Принеси чого нам напитися!»

Держить відповідь Ілля Муромець:

«Гей же, старички ви мандровані!

Рад би вас вітать в себе в домові,

Принести чого вам напитися,

Та не здужаю відчинить воріт,

Сиджу сидячки рівно тридцять літ,

Ані рук, ні ніг не порушую!»

Кажуть старички знов мандровані:

«Стань на ніженьки на швидкі, Іллє,

Відчиняй навстіж ті ворітечка,

Привітай калік в себе в домові!»

Став на ніженьки на швидкі Ілля,

Відчинив навстіж він ворітечка

І вітав калік в себе в домові.

От мандровані ввійшли старички,

Вони хрест кладуть по-письменному,

Віддають поклін по-ученому,

Чарку питтячка ллють медового

І частують ним Іллю Муромця.

Хильнув питтячка він медового —

Горить полум’ям серце в витязя,

Біле тіло все наче піт пройняв!

Кажуть старички отакі слова:

«Що прочув єси ти в собі, Ілле?»

Чолом бив Ілля, поздоровкався:

«Чую силоньку неабияку».

Кажуть старички тут мандровані:

«Будеш ти, Ілля, славним витязем,

Смерть тобі в бою не написана:

Сміло бийся, воюй, богатир лихий,

А чи шибеник який трапиться;

Не виходь лише зачіпатися

З Святогором: це богатир такий,

Що й землі невміць його вдержати;

Богатир Самсон — з ним не зводься теж,

Бо сім ангельських на нім волосів;

Не борись із родом Микуловим,

Бо коха його земля-матінка;

На Вольгу не йди на Всеславича:

Не потугою прибере тебе,—

Мудрі хитрощі в нього знайдуться.

Добувай коня богатирського:

Вийди в поленько — чисте, просторе,

Купи кращого там жеребчика

Та постав його на три місяці,

В стайні сип пшона біло-ярого;

А мине доба — тих три місяці,—

В сад жеребчика води три ночі,

У трьох росах аж його викачай;

Підведи до тину високого:

Як жеребчик твій через тин почне

Переплигувать і туди, й назад,

Куди тільки хоч — скрізь на нім гасай,

А носити він тебе здужає».

Тут з-перед очей зникли старички,

От пішов Ілля поробитися

З батьком, з матір’ю по-селянському:

Треба чистить ліс від недопалків:

Він дуби-кряжі повирубував.

В річку чисто всі повивалював

Та й додомоньку повертається.

Батька з матір’ю від міцного сну

Встали, поглянули — полякалися:

«Що за чудо се тут подіялось?

Хто б оце зробив нам роботоньку?»

Бачать — все без них вже управлено,

Йдуть додомоньку та дивуються.

Повернулися, а по хаті там

Походжає скрізь Ілля Муромець.

Запиталися: як він видужав?

Розповів Ілля все батькам тоді...

Переклад П. Грабовського