Имеются следующие данные за июль 2005 г. о начисленной заработной плате работникам ОАО «Тюменский бройлер» (в тыс. руб.)

РЕШЕНИЕ:
1. Рассчитаем фонд полной заработной платы работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г. и соответствующие результаты представим в следующей таблице:
Категории отчислений Тыс. руб.
За фактически проработанное время по тарифным ставкам, окладам, основным сдельным расценкам 12965
Оплата внутрисменных простоев 258
Надбавка за трудные условия работы 221
Оплата целодневных простоев 74
Премии за выпуск продукции повышенного качества 172
Доплата за работу в ночное время 1071
Оплата за обучение учеников на производстве и руководство работой практикантов 246
Оплата отпусков 2693
Доплата за работу в сверхурочное время 92
Оплата льготных часов подростков 110
Оплата квартир, предоставляемых рабочим бесплатно 117
Оплата брака не по вине рабочих 665
Итого 18684

2. Рассчитаем фонд дневной заработной платы работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г.:
По исходным данным среднесписочное число работников (ССЧ) = 1312 человек. Работниками отработано 27552 человеко-дней, соответственно, число отработанных дней в месяц 1 рабочим составило = = 21 рабочий день.
Соответственно, фонд дневной заработной платы работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г. составил = = 889,714 тыс. руб.
3. Рассчитаем фонд часовой заработной платы работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г.:
По исходным данным средняя фактическая продолжительность рабочего дня = 7,8 часов.
Соответственно, фонд часовой заработной платы работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г. составил = = 114,066 тыс. руб.
4. Рассчитаем среднечасовую, среднедневную и среднемесячную заработнуюплату работников ОАО «Тюменский бройлер за июль 2005 г.:
По исходным данным среднесписочное число рабочих (ССЧ) = 1312 человек.
Соответственно, среднемесячная заработная плата рабочего = = 14,241 тыс. руб.
Среднедневная заработная плата рабочего = = 0,678 тыс. руб.
Среднечасовая заработная плата рабочего = = 0,087 тыс. руб.
5. Увяжем среднюю дневную заработную плату со средней часовой и средней месячной заработной платой рабочего:
Среднедневную заработную плату может быть рассчитана как:
– произведение среднечасовой заработной платы рабочего на фактическую продолжительность рабочего дня;
– частное от деления среднемесячной заработной платы рабочего на число отработанных дней в месяц 1 рабочим.
0,087 * 7,8 = 0,678 =

ОТВЕТ:
Фонд полной заработной платы рабочих = 18684 тыс. руб.
Фонд дневной заработной платы рабочих = 889,714 тыс. руб.
Фонд часовой заработной платы рабочих = 114,066 тыс. руб.
Среднемесячная заработная плата рабочего = 14,241 тыс. руб.
Среднедневная заработная плата рабочего = 0,678 тыс. руб.
Среднечасовая заработная плата рабочего = 0,087 тыс. руб.
Рассчитанные показатели могут быть объединены в систему, что подтверждает правильность произведенных расчетов.

Антарктический полуостров был открыт 30 января 1820 года (всего через два дня после того, как Первая русская антарктическая экспедиция под руководством Фаддея Беллинсгаузена и Михаила Лазарева открыла шельфовый ледник, стекающий с Берега Принцессы Марты) британским мореплавателем Эдвардом Брансфилдом, который картографировал его северо-восточную оконечность и дал ей название «Земля Тринити» в честь Trinity House[17]. По мнению историка Роланда Хантворда, именно «Так была открыта Антарктида»[18].

16 ноября 1820 года северное побережье Антарктического полуострова было ещё раз замечено американцем Натаниэлем Палмером. В январе 1821 года экспедицией Беллинсгаузена была открыта Земля Александра I (крупнейший остров в Антарктике, вплоть до 1941 года считавшийся частью полуострова). В феврале 1832 года британским мореплавателем Джоном Биско к северо-востоку от Земли Александра I была замечена земля, которая позже получила название Земля Грэйама (в честь первого лорда британского Адмиралтейства Джеймса Грейама)[3][19][20]. В феврале 1838 года французский мореплаватель Дюмон-Дюрвиль переименовал полуостров Тринити в Землю Луиса Филиппа[en] (фр.  Terre Louis Philippe), ошибочно полагая, что она отделена от полуострова проливом Orléans Channel[17

Фізіологічні особливості гри у баскетбол. Розминка баскетболіста та методика її проведення. Техніка передачі та ловлі м’яча різними Техніка ведення м’яча в русі і зі зміною напрямку.

Баскетбол – як засіб фізичного виховання характеризується високим динамізмом гри, який сприяє розвитку всіх якісних сторін рухової діяльності, удосконаленню аеробної та анаеробної продуктивності: адже під час гри спортсмени пробігають близько 4000м, виконують в захисті 500 рухів ногою і 150 – рукою, 260 нахилів тулуба, 300 поворотів, 90 стрибків.ЧСС досягає від 150 до220 ударів за 1хв., зовнішня робота серця виростає в 4 рази, а індекс хв. об’єму серця – в 6 разів.

Діяльність займаючи баскетболістів зв’язана з необхідністю миттєво рішати виникаючі ігрові завдання. Це потребує високої рухливості нервових процесів, необхідних не тільки для швидкої зміни структури і темпу рухів, але для удосконалення органів дихання і кровообігу. Тому заняття баскетболом добре розвивають сенсорні системи, особливо зорову і слухову, позитивно впливають на вестибулярний апарат. Одні і ті ж прийоми ведення гри, здійснювати в різних ситуаціях і варіантах, забезпечувати постійний ріст творчих здібностей та нових форм руху.

Оздоровчий вплив баскетболу полягає в активному збільшенні рухово-кординаційних якостей, в першу чергу спритності, точності, а також швидкісно-силових якостей, загальній і спеціальній витривалості. Висока інтенсивність м’язевої діяльності викликає підсилення потовиділення, сприяє очищенню організму, виробляється адекватна реакція на швидку зміну ситуації. Значні фізичні та психічні навантаження різного характеру зміцнюють центральну нервову систему, підвищують стійкість уваги, розвивають рухову пам’ять. Таким чином, гра в баскетбол є своєрідною моделю суспільного життя людини, яке краще допомагає підготовитися до самостійної діяльності.

Крім цього, індивідуальні заняття дають можливість відірватись від постійних проблем та переживань, знайти душевний спокій,  звільнитися від стресу, повернути звичайну манеру поведінки, звичайний ритм життя.

Любе заняття чи тренування починається з розминки. За до розминки готують м’язи, зв’язки, суглоби, серцево-судинну і респіраторну системи до виконання основних вправ, фізичних навантажень. Але найбільш важливе значення розминки це те, що хороша розминка сприяє попередженню травматизму.

Як правило, розминка баскетболіста складається з двох частин: виконання вправ без м’яча і з м’ячем. Тривалість розминки в середньому складає 15-20хв. Починають її з легкого бігу на протязі 5-7 хв. Під час бігу виконують енергійні кругові рухи кистями. Потім виконують декілька простих вправ, щоб в “роботу” були включені всі м’язеві групи і суглоби. Ривки руками перед грудьми і махи прямими руками в сторону, присідання, пружні нахили вперед і в сторони кругові рухи в гомілково-ступневих суглобах, підскоки на правій, на лівій, на обох ногах – всі ці вправи готують гравців до виконання основної частини заняття (тренування).

В другу частину розминки треба включати декілька вправ в жонглюванні м’ячем для розвитку “відчуття м’яча” і спритності.

2. Примірні загально розвиваючі вправи:

Стоячи, ліва рука вверх, права – внизу.

     1-2 – два пружні відведення рук назад,  

     3-4 – те саме, але зі зміною положення рук.

Стоячи, руки в сторони. Колові оберти руками вперед-назад.

Стоячи, руки зігнуті перед грудьми.

     1-2 – пружні відведення рук назад,

     3-4 – пружні відведення прямих рук в сторони.

Стоячи, руки за головою, ноги на ширині плечей.

1-2 – два пружні нахили в ліво,

3-4 – те саме вправо.

Стоячи, руки за головою, ноги на ширині плечей.

1-2 – два пружні нихили вперед,

3-4 – те саме назад.

Стоячи, руки на бедрах.

1-3 – 3 присідання,

4 – в.п.

Стоячи, ноги на ширині плечей. Торкнутися долонями пальців ніг.

Випад лівою вперед, руки на коліна.

1-3 – три пружні присідання,

4 – стрибком зміна положення ніг.

9.     Присівши на ліву, праву в сторону.

1-3 – три пружні покачування (присідання)

4 – перенос ваги тіла на протилежну ногу.

10. Стоячи, руки вперед в сторони.

1 – правою ногою торкнутися лівої руки.

2 – в.п.

3 – лівою ногою торкнутися правої руки.

Объяснение: