Найвідоміші твори: трилогія «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце (“Друга історія Марійки і Костика”)» і «Аргонавти (“Третя історія Марійки і Костика”)» — для дітей; романи «Інфекція», «Тотем», збірки есе «Канатоходці» і «Аналіз крові» — для дорослих.
Степан Процюк народився 13 серпня 1964 р. в с. Кутах Бродівського району (нині Буський район), що на Львівщині. Закінчивши Івано-Франківський педагогічний інститут, майбутній письменник вибирає собі наукову стезю — вступає до аспірантури в Києві й здобуває ступінь кандидата філологічних наук. Потім викладає українську літературу в Прикарпатському університеті в Івано-Франківську.
С. Процюк пише як віршовані, так і прозові твори. Одна з яскравих граней його таланту — література для підлітків. Великої популярності набула трилогія про Марійку й Костика, третю частину якої — «Аргонавти» — пропонуємо вам прочитати. Події розгортаються в маленькому українському місті Старомихайлівці. Герої твору зустрічаються, ведуть романтичні розмови, освідчуються одне одному, переживають різні житейські труднощі. А які ж саме? Відповідь шукайте в самому творі. Але перед тим прочитайте інформацію про аргонавтів.
До речі...
Аргонавти — учасники морського походу в Колхіду — західну частину Закавказзя. Тут вони мали знайти золоте руно. Аргонавти вирушили на кораблі «Арго». Їхнім ватажком був Ясон — давньогрецький герой. Переживши безліч пригод, вони виконали завдання і повернули руно в Грецію.
А заволодіти золотим руном Ясону до чарівниця Медея — донька колхідського царя Еета, з якою потім Ясон одружився.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Демокрит создал первую атомистическую теорию теорию происхождения видов
Мальчик – герой рассказа - дитя петербургской нищеты, одетый в «халатик» и «картузишко», просыпается накануне Рождества в «сыром подвале», в «огромном городе и в ужасный мороз». «Ощупав лицо мамы, он подивился, что она совсем не двигается и стала такая же холодная, как стена». «…Потом дохнул на свои пальчики, чтобы отогреть их… и пошел из подвала».
Ф. М. Достоевский максимально, насколько это допускалось каноном святочного рассказа, постарался сохранить с первых строк «петербургский» колорит. Он создается благодаря присутствию в рассказе ряда типичных для русской жизни фигур («хозяйка углов», «халатник», «блюститель порядка», «барыня», «дворники»), благодаря контрастной характеристики уголка русской провинции, откуда приехал маленький герой («деревянные низенькие домики» со ставнями, темнота, собаки), и столицы с ее фантастическими, миражными огнями, «загнанными лошадями», «широкими улицами»… Несмотря на то, что герою всего шесть лет, ему свойственно чувство социальных различий: продавщицы в кондитерской для него «барыни», а покупатели – «господа».Для каждого христианина Рождество должно стать праздником жизни. Ведь нет больше страха смерти, потому что в любви, которую нам открывает нет страха, и всем дарит Он радость жизни вечной…