Верны ли утверждения? А) Социальные науки возникли на Западе В) Они отвечали уровню западной рациональности и служили

Правильные вопросы выделены по тесту
тест уже прошел свою проверку

Відповідь:

1. «Чи не той то хміль» (автор невідомий).

Жанр – історична пісня.

Художній напрям – фольклор.

2. «Ой Морозе, Морозенку» (автор невідомий).

Жанр – історична пісня.

Художній напрям – фольклор.

3. «За світ встали козаченьки» (автор Маруся Чурай).

Жанр – родинно-побутова пісня.

Художній напрям – фольклор.

4. «Віють вітри» (автор Маруся Чурай).

Жанр – родинно-побутова пісня.

Художній напрям – фольклор.

До давньої художньої літератури належать такі напрямки, як монументалізм, орнаменталізм та бароко.

До монументалізму належать твори оригінальні твори Київської Русі ХІ століття.

На зміну монументалізму в літературі Київської Русі прийшов орнаменталізм. Орнаменталізму притаманний дух аскетизму, багатотематичність творів та заплутанні сюжетні лінії.

Стиль бароко більш новий. Він виник у Італії та Іспанії в середині XVI століття та поширився також і на літературу. Бароко можна відрізнити від інших стилів літератури за його складністю та дивовижністю.

Отже, розберемо твори давньої літератури.

1. «Повість минулих літ» (автори Нестор Літописець та Ілларіон).

Жанр – літопис.

Художній напрям – монументалізм.

Дата створення – приблизно 1113 рік.

2. «Слово про похід Ігорів» (автор невідомий).

Жанр – героїчна поема.

Художній напрям – орнаменталізм.

Дата створення – 1198 рік.

3. «Всякому місту - звичай і права» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – вірш.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

4. «De libertate» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – вірш.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

5. «Бджола та Шершень» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – байка.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

Пояснення:

Объяснение:

Несмотря на положительную динамику в потреблении населением Республики Бурятия отдельных видов пищевых продуктов, выявленную в наших исследованиях [6], питание населения остается несбалансированным. Так, в настоящее время потребление на душу населения мясных продуктов составило – 67 кг, т.е. рост потребления за 10 лет достиг 24%; молочных продуктов – 251 кг (рост 10%), яиц и яйцепродуктов – 206 штук (35%). Вместе с тем в последние три года отмечены некоторые особенности в области питания. Прежде всего, отметим как положительный факт, что количество потребления основных продуктов на душу населения в год сохранилось на уровне предыдущих лет по мясу и мясопродуктам, хлебу и мукомольно-крупяным продуктам, картофелю. Однако вызывает тревогу сокращение потребления таких ценных продуктов, в том числе производимых на территории РБ, как молоко, яйца, овощи, ягоды, фрукты. При сравнительном анализе среднедушевого потребления продуктов питания в республике относительно рекомендованных норм и оценки питания методом баланса составлен ранговый ряд, отражающий дефицитарность потребления продуктов: «фрукты и ягоды»> «рыба и морепродукты»> «овощи и бахчевые»> «молочные продукты»> «яйцо» (величины дефицита - 63,3 > 46> 40.8> 21,5> 20,8%). Вместе с тем следует указать, что превышены рекомендуемые нормы потребления хлебопродуктов на 22%, сахара на 7%, а это увеличивает риск формирования алиментарно-зависимой патологии.

Структура питания населения РБ характеризуется преобладанием углеводистого рациона питания. Потребление хлеба, хлебобулочных, макаронно-крупяных изделий и картофеля в совокупности составило 120% от требуемой медицинской нормы. Энергетическая ценность среднесуточного рациона питания взрослого населения составила 2891 ккал у мужчин, 2407 ккал у женщин, что превышает уровень рекомендуемой медицинской нормы на 9,1 и 11,6% соответственно. Избыточная энергетическая ценность связана с высоким содержанием в рационе насыщенных жиров и углеводов.