Годовая плановая потребность по основным материалам 40 тонн. Стоимость 1 т основного материала 60 000 руб

Решение.
1.Для основных материалов: текущий запас – 360 : 4 : 2 = 45 (дн.) страховой запас – 45 : 2 = 22,5 (дн.)
Д = 45 + 22,5 + 3 + 1 = 71,5 (дн.)
Н= 40 60 000 : 360 71,5 = 476 667 (руб.)
2.Для вспомогательных материалов:
Д= 15 – 2 ½ – 2 ¼ = 13,5 (дн.)
Н= 2 000 000 : 360 13,5 = 74 910 (руб.)
3.Нп.з. = 476 667 + 74 910 = 551 577 (руб.)

У періоди втрати Україною державної незалежності і поділу її території між сусідніми державами на українських етнічних землях створювались колоніальні органи управління та поступово поширювався адміністративно-територіальний устрій метрополії. В Україні першими спробами адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі.

У IX—XII століттях територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську, Волинську і Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Деякі менші землі, через низький економічний і політичний рівень розвитку, входили до складу Київського князівства, зокрема Полянська (Руська), Турово-Пінська і Древлянська землі. Землі-князівства поділялись на волості, центрами яких були міста — «городи».

За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі монархії. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової і військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі. На найвищі адміністративні посади призначались представники великокнязівського роду або намісники (посадники) і тисяцькі. Згодом провідне місце серед київських урядовців займав двірський, або дворецький, основна діяльність якого була пов’язана з управлінням князівським двором. Розгляд судових справ здійснював сам князь. За дорученням князя судові функції міг виконувати хтось із бояр, найчастіше дворецький. На місцях судочинством найчастіше займався спеціальний київський урядник — тивун (тіун). Найрізноманітніші функції при дворі виконували печатник, стольник, покладник, сідлецький, а також дрібніші чиновники — биричі, отроки, дітські, городники, митники та інші.

Объяснение:

відноситься до основних невизначуваних понять геометрії. Площина безмежна. У практичних застосуваннях, як правило використовуються ті або інші її частини, обмежені якою-небудь плоскою замкнутою лінією. Обмежену частину площини називають відсіком площини.

5.1. Задання площини

5.1.1. Задання площини трьома точками

Для того, щоб задати площину в просторі, досить задати три її точки, не лежачі на одній прямій. Щоб переконатися в цьому, зайдіть сюди (рис.5.1).

На рис. 5.1 наочно показано, що три точки однозначно задають площину.

Побудова комплексного креслення і наочного зображення такої площини розглянута нижче рис.5.2а,б.

Задання площини трьома точками є основоположним і безпосередньо з нього витікають інш

задання площини прямою і точкою, що не лежить на цій прямій (рис. 5.2в) ;

задання площини пересічними прямими (рис. 5.2г) ;

задання площини трикутником