Уявна екскурсія до середньовічних пам'яток Китаю Індії та Японії​

1) В эволюции животных процесс вымирания одних и зарождения других видов вполне закономерен и неизбежен. Он происходит в результате изменения рельефа, климата, а также конкурентных взаимоотношений. Однако этот процесс медленный. По расчетам Д.Фишера до появления человека на земле средняя продолжительность жизни вида птиц была около двух миллионов лет, млекопитающих – около 600 тыс. лет. С момента появления человека он стал мощным фактором изменения животного мира. Первыми его жертвами оказались крупные животные, а также обитатели островов в различных районах земли.

До 1600 г. не было никаких научных описаний по изменению человеком животного мира. Они появились после указанного периода. По данным Международного союза охраны природы и природных ресурсов, с 1600 по 1974гг. исчезло 63 вида млекопитающих, 94 вида птиц. Из них, по данным Д.Фишера, гибель 75% млекопитающих и 86% видов птиц непосредственно связана с деятельностью человека.

Воздействие человека на животный мир возрастало по мере развития общества, его производительных сил, техники и производства. Особенно оно усилилось с зарождением и развитием товарного производства и приобрело угрожающие масштабы в 19-20 столетиях.

В 19 веке человеком уничтожено 70 видов диких животных, а только за 50 лет 20 века исчезло 40 видов. В последнее время в среднем на нашей планете ежегодно исчезает по виду или подвиду позвоночных животных. В современный период под угрозой исчезновения находится более 600 видов птиц и свыше 120 видов млекопитающих.

Я точно не знаю эта ли Индра но вот

И́ндра (санскр. इन्द्र) — наиболее популярное по количеству упоминаний Божество «Ригведы». ... Он также описывается как Божество света, молнии, дождя, речных потоков и войны. Индра — предводитель воинства Богов в их борьбе с асурами, его также считали покровителем варны кшатриев.

Індра — древнє ведичне божество дощу, грому і блискавки. У Ведах Індра є царем усіх богів. У ранній ведичний період Індра був дуже могутнім божеством, його вважали заступником корів, жерців і навіть самих богів. У Ведах йому присвячено набагато більше гімнів, ніж іншим богам. Він «дощовик», або «зрошувач». Ім'я «Індра» пішло від «Indu», що значить «краплі дощу». Він аналогічний римському Юпітерові. Індра є царем зоряного неба (небес), богом грому і блискавки, а також природних стихій, під його командою знаходяться нижчі духи, він є охоронцем східної сторони світу, а також здійснює керівництво над небесними праведниками, що живуть на горі Меру, де він тішить богів амрітою і небесною музикою. «Він перебуває в небесному граді… де живуть Апсари, небесні танцівниці… Його дружина Індрані, і він сидять на слоні Айраваті».

У післяведичний період Індра втратив своє значення і став охоронцем східної сторони світу. У божественній ієрархії його положення нижче, ніж у божественної тріади Шива-Вішну-Брахма. Пізніше Індру почали називати господарем і володарем Сварги — небесного раю, куди відправляються душі загиблих у бою воїнів, основне ж заняття Індри — виявляти людські слабкості.

Хоча в Індії немає присвячених Індрі храмів, його ім'я постійне фігурує в текстах священних книг. Також зображення сидячого на слоні Індри можна зустріти в багатьох вішнуїтських храмах.