К. Маркс пытался поставить классическую политическую экономию на службу интересам рабочего класса

Відповідь:

Визначна роль українських меценатів у розвитку освіти, науки, культури, в духовній розбудові нашої держави заслуговує на вивчення, бо несе в собі високу патріотичну ідею подвижництва багатьох вітчизняних діячів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.

Знавець київської старовини, автор книг і публікацій про Київ - Михайло Борисович Кальницький, який щедро ділиться своїми знаннями і любов'ю до нашого міста з працівниками і користувачами бібліотеки, став ведучим краєзнавчого альманаху і розповів присутнім цікаві факти про українських підприємців-благодійників кінця 19 початку 20 ст.

Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Галаган.  

У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його до було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис "Київська старовина", його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків.  

Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль, колегія припинила своє існування у 1917-1918 рр.

Пояснення:

ответ:

народное декоративно-прикладное искусство дагестана, имеющие богатые многовековые традиции, является неотъемлемой составной частью национальной художественной культуры . на протяжении тысячелетий оно было связанно с жизнью горцев, его бытовым укладом, повседневной жизни и пониманием прекрасного.

высокий талант и художественное дарование дагестанских народов наиболее ярко проявились в художественной обработке металла, в ковроткачестве, в гончарном производстве и художественной обработке дерева.

из поколения в поколение передавались народными умельцами приемы художественного мастерства профессиональные навыки. последующее новое поколение мастеров подхватывало их, совершенствовало и обогащало. в предметах практического назначения мастера достигали удивительно гармоничное сочетание прекрасного и полезного.

непосредственно связанное с повседневным бытом человека, с убранством и отделкой жилищ, одеждой, украшениями, предметами труда, хозяйственной утварью, декоративно- прикладное искусство дагестана, пройдя длительный и сложный путь, достигло значительного совершенства.

ныне, в наш век технического прогресса, в условиях ускоренного развития национальных культур, когда в художественном творчестве постепенно стираются рамки узконациональных различий на пути его развития в интернациональном русле, когда в культуре народов все более ослабевает этническая специфика, глубокий интерес к ценностям прошлого, к вопросам национальных культурного населения чрезвычайно возрос. в творчестве же мастеров народных художественных промыслов находят, как известно, наиболее яркое проявление самобытные традиционные формы национальной культуры, восходящие своими истоками к глубинным пластам народного искусства. все это настоятельно ставит перед нами дальнейшего развертывания более глубокого изучения художественной культуры, усиления и улучшения работ по сбору, систематизации и обобщению материалов по народному декоративно-прикладному искусству. кроме того, для такого исключительно своеобразного -культурного региона нашей страны как дагестан, где национальное многообразие, положение, особенности развития в прошлом и другие факторы наложили определенный отпечаток на характер народного искусства – недаром дагестан не только страной гор и горой языков, но также и страной мастеров, краем народных художественных промыслов, - глубокое и всестороннее изучение декоративно-прикладного искусства будет способствовать решению ряда важных вопросов теории народного искусства, познанию законов его развития и особенностей функционирования в разные эпохи. оно позволит также показать все то подлинно народное, истинно прогрессивное, что имеется в искусстве и культуре прошлых веков и тем самым определить тот вклад народов дагестана, который они внесли в сокровищницу многонационально искусства нашей страны.