За перший день ярмарку фермер продав 280 кг яблук. Наступні два дні фермер продавав 240 кг яблук щодня. Четвертого дня він продав удвічі менше яблук, ніж

Відповідь:Лондон. 1890-й рік. До Шерлока Холмса та доктора Вотсона приходить рудоволосий чоловік на ім'я Джабез Вілсон. Він розповідає дивну історію, яка нещодавно з ним сталася. За його словами, він володіє невеликим ломбардом, в якому працює з молодим асистентом Вінсентом Сполдінґом. Кілька тижнів тому Сполдінґ, прочитавши оголошення в газеті про те, що «Спілка рудих» пропонує легку, але високооплачувану роботу рудоволосим людям, почав умовляти свого шефа відповісти на оголошення. Джабез Вілсон, заінтригований оголошенням, прийшов на інтерв'ю й несподівано відразу отримав місце, як йому пояснили, через відтінок кольору свого волосся. Протягом наступних кількох тижнів Джабез Вілсон приходив на роботу в невеликий ізольований офіс і за кілька годин на день переписував Британську енциклопедію, отримуючи непогану платню. Одного разу, прийшовши, як завжди, на роботу, він побачив оголошення, що „Спілка рудих“ розпалася. Він Холмса до йому розібратися в цій дивній історії і дізнатися, що трапилося. Холмс обіцяє до Холмс і Вотсон зустрічаються з Вінсентом Сполдінґом у ломбарді, й протягом короткої бесіди з ним досвідчений Холмс помічає, що його штани на рівні колін брудні. Детектив також звертає увагу на те, що, постукавши тростиною по поверхні проїзної частини вулиці, яка пролягає між ломбардом і банком, він чує глухий звук, ніби там порожньо. Зіставивши і проаналізувавши ці та інші факти, Холмс робить висновок, що зловмисники планують пограбувати банк, зробивши підкоп до нього з боку ломбарду. А вся вигадка щодо «Спілки рудих» знадобилася їм тільки для того, щоб мати доступ до ломбарду Джабеза Вілсона, змусивши його відлучатися кожен день для роботи в загадковому офісі для рудих.

[сховати]пор

Пригоди Шерлока Холмса

Скандал у Богемії Спілка рудих Установлення особи Таємниця Боскомбської долини П'ять апельсинових зерняток Людина з розсіченою губою Блакитний карбункул Пістрява стрічка Інженерів палець Шляхетний холостяк Берилова діадема Мідяні буки

Пояснення:

Пафос Ортеги – непримиримая враждебность к этому явлению. Страстность, с которой написана работа. Нет привязки понятия «человек-масса» к тому, что впоследствии станут называть «массовой культурой». Явной привязки нет и в тексте Ортеги. Но в неявном виде можно сказать, что текст кричит: «массовая культура» – оксюморон.

Эти вещи – «масса» и культура – исключают друг друга.

Практически в начале работы Ортега говорит, что понятие массы связано с понятием толпы. Толпа – понятие количественное и визуальное. Переведенное на язык социологии, оно дает массу. Одно значение слова обиходное, другое в составе выражения «массовый человек» – диагноз эпохи, культуры. Новое понятие, которое тогда еще только предстояло осмыслить человечеству. Если многократно подчеркивается, что человек-масса – тип, представителем которого может явиться человек любого класса, оказывается, что «тип» – слово не самое удачное. Особенно потому что Ортега говорит о немыслимом разрастании этого типа. Вместо термина «тип» можно предложить слово «состояние». Психологическое, духовное, телесное. Оно видно в так называемом стадном чувстве. Человек может войти в это состояние. Не у всех получается выйти. Состояние, которое может в той или иной степени затронуть каждого.