23 липня 971 року київський князь Святослав і візантійський імператор Иоанн Цимісхій уклали мир. Скільки часу минуло від цієї дати до сьогоднішнього дня?

23 липня 971 р. 970 р. 6 міс. 22 доби
24 травня 2016 р. 2015 р. 4 міс. 23 діб

2015 р. 4 міс. 23 доби - 970 р. 6 міс. 22 доби =
= 1044 р. 10 міс. 1 доба.
Відповідь: минуло 1044 роки 10 міс. 1 доба.

ответ:Летом в одной деревне случился пожар. В это время все взрослые ушли работать на близлежащие поля. Дома оставались только старики и маленькие дети. Все постройки сгорели. Одно хорошо: погибло небольшое количество людей, а скот весь уцелел. У жителей оставалась хоть какая-то надежда устроить жизнь.

У одной деревенской жительницы — вдовы Татьяны – погиб во время пожара сын Петька. Мать очень горевала. Сельский батюшка ходил около погорельцев и уговаривал их не расстраиваться, положиться на божью Погорельцы решили попросить прибежища в соседней деревне, а материальную поддержку взять в близлежащем городе.

В это время в соседней усадьбе праздновали день рождения барыни Анны Андреевны – генеральской вдовы. Узнав о случившейся беде, женщина велела унести погорельцам хлеб. Потом хозяйка и все гости пошли в деревню. Увидев убитую горем Татьяну, богачи подали ей тридцать рублей. А именинница Анна Андреевна уговорила бедную женщину не роптать на Бога. Татьяна не обращала внимание на деньги, их забрал священник. В скором времени деревню вновь отстроили. Новые дома были куда лучше прежних. Простые люди продолжали трудиться. Только Татьяна исчезла из деревни, никто не знал куда. Предполагали, что убитая горем женщина пошла по святым местам.

Произведение Михаила Евграфовича Салтыкова-Щедрина «Деревенский пожар» учит читателей быть покорными и принимать все несчастья со смирением: как бы велика не была проблема, её можно решить

Книга «Серце віддаю дітям» ―

педагогічне кредо й воднораз педагогічний

заповіт Василя Олександровича.

Автор розповідає про виховання людини ―

від моменту, як та побачила світ, і до її

громадянської зрілості. Червоною ниткою

крізь цю працю проходить ідея становлення

душевного стрижня Людини ― її думок,

переконань, почуттів, естетичних поглядів

і смаків.

Автор вчить, як виховати Щасливу

Людину, як досягти того, щоб у нашому

суспільстві не було жодної людської

особистості з порожньою душею.

Так, навіть у наші части ця книга дуже актуальна та потрібна кожній людині.

Практично усі поради в ній же працюють.