Если подсолнечным маслом из бочки наполнить 4 одинаковые банки, то в бочке останется 24 л масла, а если наполнить 6 таких банок, то в бочке останется 18 л масла. Определи ёмкость банки.

Відповідь: план:Стихотворная обработка ирокезского эпоса. Содержит легенды о создании Лиги Ирокезов

Характеристика:Гайавата - герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. - фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. - ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління. У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.

Буквально його ім'я переводиться як "пророк, учитель" або "божество, що протегує рибним і мисливським місцям". У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману. Герой здійснює подвиги в ім'я благородних цілей.

Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, - підтвердження поширеної в XIX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за "дамою серця" Миннегагой, коли в поселеннях індійців з'являються білі люди.

Пояснення:

Г. А. Федоров (Педь Гень) родился 18 августа 1909 года в селе Троицко-Печорск Усть-Сысольского уезда Вологодской губернии (ныне Троицко-Печорский район Республики Коми).

В 1940 году заочно окончил Литературный институт им. М. Горького. Участник Великой Отечественной войны. После демобилизации Г. Федоров работал научным сотрудником Коми филиала АН СССР. В 1948-1959 гг. и в 1964-1971 годы возглавлял коми писательскую организацию.

Первые рассказы и стихи появились в рукописном журнале «Би кинь». С 1928 года начал печататься в журнале «Ордым». Первой книгой была четырехактная пьеса «Зелля» (1931).

Г. А. Федоров известен как автор историко-биографических романов о героине гражданской войны Домне Каликовой – «Кыа петiгöн» («Когда наступает рассвет», 1962) и поэте И. А. Куратове – трилогия «Востым» («Зарница», 1982), «Чужан мусянь ылын» («Вдали от родины», 1989), «Эзысь сюра кöр» («Олень с серебряными рогами», 1991).

Произведения Г. А. Федорова переведены на русский и другие языки. Переводил произведения М. Лермонтова, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького, В. Маяковского и др.

Член Союза писателей СССР с 1938 года. Лауреат Государственной премии Коми АССР им. И. А. Куратова, заслуженный работник культуры РСФСР. В 1984 году ему присвоено почетное звание «Народный писатель Коми АССР».

Умер 2 января 1991 года. Похоронен в Сыктывкаре

Объяснение:

не знаю. это все что я нашла. простите, если не то