Кравчиня пошила 6 підковдр, витрачаючи по 4 м на кожну, і в неї залишилося ще 12 м тканини. Скільки тканини було у кравчині спочатку?

Розв'язання:      4 • 6 + 12
1) 4 • 6 = 24 (м) – пішло тканини на підковдри.
2) 24 + 12 = 36 (м) – тканини було спочатку.
Відповідь:  36 метрів.

ответ:

объяснение:

равноапостольная ольга родилась в псовской земле. она родилась в языческой семье в селении вытубы неподолеку от пскова, стоящем на реке великой. богомудрой, мудрейшей в роде называют святую княгиню древние авторы, и именно чистота была той доброй почвой, на которой принесли такой богатый плод семена христианской веры.

святая ольга отличалась и внешней, телесной красотой. когда ее увидел во время охоты в северных лесах будущий киевский князь игорь, он воспылал к ней нечистой похотью и стал склонять ее к плотскому греху. однако мудрая и целомудренная девица стала вразумлять князя не быть рабом своих страстей.

когда игорь утвердился в киеве, он решил выбрать себе жену среди самых красивых девушек княжества. но ни одна из них не пришлась ему по сердцу. тогда он вспомнил об ольге и послал за ней своего опекуна и родственника князя олега. в 903 году святая ольга стала женой князя игоря. с 912 года, после смерти князя олега, игорь стал править в киеве единовластно. он успешно осуществил несколько военных походов. в 945 году князь игорь был убит древлянами. боясь мести за убийство киевского князя и желая укрепить свое положение, древляне отправили послов к княгине ольге, предлагая ей вступить в брак со своим правителем малом. но ольга, тогда еще язычница, отвергла предложение древлян. хитростью заманив в киев старейшин и всех знатных мужей древлян, она мучительной смертью отомстила им за смерть мужа. ольга еще неоднократно мстила древлянам, пока они не покорились киеву, а их столица коростень не была до тла сожжена. как язычница, она не могла взойти тогда до заповеди о прощении и любви ко врагам.

после смерти князя игоря она успешно государством и укрепила власть киевского великого князя. великая княгиня объезжала землю с целью гражданской и хозяйственной жизни народа. при ней земля была разделена на области, или волости, во многих местах она поставила погосты, ставшие административными и судебными центрами. богомудрая ольга вошла в и как великая созидательница культуры киевской руси. она решительно отказалась от вторичного брака, сохраняя великокняжеский престол для подраставшего сына святослава. много трудов приложила святая княгиня ольга для укрепления обороны страны. ко времени правления ольги относят установление первых государственных границ россии— на западе, с польшей.

ко христу святая ольга шла через поиски истины, ища удовлетворения для своего пытливого ума; древний автор называет ее «богоизбранной рачительницей премудрости». преподобный нестор-летописец повествует: «блаженная ольга с малых лет искала мудрости, что есть самое лучшее в свете этом, и нашла многоценный жемчуг— христа».

в 955 году княгиня отправилась в константинополь, где была с почетом принята императором константином vii багрянородным (913—959) и патриархом феофилактом (933 — 956). по свидетельству летописи, вскоре она приняла святое крещение с именем елена— в честь святой равноапостольной царицы елены (1327; память 21 мая). восприемником ее стал сам император константин. патриарх феофилакт наставил княгиню в истинах православной веры и дал ей заповеди о сохранении церковного устава, о молитве, посте, милостыне, соблюдении чистоты. «она же, наклонив голову, стояла, внимая учению, как губка напояемая »,— пишет преподобный нестор. святая ольга вернулась в киев, взяв с собой святой крест, иконы, богослужебные книги. здесь началось ее апостольское служение. она ко христу и святому крещению многих киевлян, предпринимала попытки повлиять на сына, убежденного язычника, малодушно боявшегося осуждения дружины. но князь святослав остался глух к призывам матери. не принуждая сына, святая ольга молилась со смирением: «воля божья да будет. аще бог хощет помиловати рода моего и земле , да возложит им на сердце обратитися к богу, яко же и мне бог дарова». святая ольга построила в киеве, на могиле князя аскольда, храм во имя святителя николая, заложила деревянный храм во имя святой софии премудрости божией.

через 19 лет внук святой княгини ольги святой равноапостольный великий князь владимир принял крещение. он построил в киеве каменный храм в честь пресвятой богородицы.

основні фактори виробництва в маржинальній теорії:

природні ресурси; праця; капітал; підприємництво; науково-технічний фактор.

природний фактор

у природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.

енергетичною основою виробництва служать земля і сонце. одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.

одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.

природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. у деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.

трудовий фактор

праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. у понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і є його на всіх етапах. праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.

у макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.

праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.

кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.

вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему-