повороты в движении используют на всех разновидностях рельефа: равнине, спуске, реже на подъемах для изменения направления движения на равнинных участках используют преимущественно поворот переcтyпанием. при прохождении поворотов на спусках наряду с изменением направления движения главная лыжника - сохранить равновесие и устойчивое положение без заметных потерь скорости, а еще лучше - увеличивая ее. в зависимости от крутизны склона, угла поворота, скорости передвижения и состояния снежного покрова наиболее часто на спуске используют повороты переcтynанием, упором, плyгoм и на параллельных лыжах.
вроде всё)
Объяснение:
априкінці XVIII ст. було ліквідовано мистецькі класи при Харківському колегіумі, мистецьку школу при Києво-Печерському монастирі було зведено до рівня майстерні іконописного ремесла. Українське образотворче мистецтво, яке раніше не поступалося кращим європейським зразкам, позбавилося можливості повноцінного розвитку.
На початку XIX ст. розпочався новий етап розвитку українського образотворчого мистецтва. Цьому сприяли новаторські пошуки майстрів, потяг до зображення народного життя, вихід на перший план професійного світського мистецтва.
Першими українськими художниками, у творчості яких з'явилися риси нового романтичного стилю, стали І.Сошенко, К. Павлов, Г. Васько. Творчий доробок І. Сошенка склали портретні та пейзажні твори, побутові картини. Г. Васько здобув визнання як портретист насамперед завдяки портретам тогочасних українських видатних особистостей.
Значне досягнення українського мистецтва XIX ст. - романтична образотворча спадщина Т. Шевченка, яка складається з понад І тис. творів у різних жанрах: історичному ("Смерть Олега, князя древлянського", "Смерть Сократа", "Смерть Богдана Хмельницького"), портретному (портрети Є. Гребінки, М. Щепкіна, автопортрети тощо), побутовому ("Циганка-ворожея", "Катерина", "Хлопець-жебрак дає хліб собаці").
Українська тематика у той час насичувала творчість І.Рєпіна ("Українка", "Українська селянка", портрети Т. Шевченка, М. Мурашка, "Запорожці пишуть листа турецькому султану", "Чорноморська вольниця"). Красу українського пейзажу віддзеркалили у свої творах І.Айвазовський ("Чумацький шлях", "Український пейзаж", "Весілля на Україні"), М. Ге ("Місячна ніч. Хутір Іванівський", "Ранок. Хутір Іванівський"), А. Куїнджі ("Українська ніч", "Місячна ніч на Дніпрі"), І.Крамськой ("Місячна ніч", "Русалки"), С. Васильківський ("Козача левада", "Дніпровські плавні"). Життя українського селянства відбивали у побутових картинах М. Кузнєцов ("У свято", "На заробітки"), К. Костанді ("У хворого товариша", "У люди"), М. Пимоненко ("Весілля в Київській губернії", "Проводи рекрутів").
Інтерес до історії українського козацтва відбивали історичні твори О. Мурашка ("Похорон кошового"), О. Сластіона ("Проводи на Січ"), М. Івасюка ("В'їзд Богдана Хмельницького до Києва"), у яких єдналися реалістичність в оцінюванні історичних подій та романтичне відчуття причетності до історії свого народу.
Подальший розвиток отримав і жанр портрета. Образною яскравістю, глибиною психологічних характеристик, багатством колориту відзначено портрети пензлів М. Мурашка, І. Кримського, М. Ге, І. Рєпіна.
Інтерес митців до життя народу виявився у творчості художників Західної України Т. Копистинського ("Погорільці", "Гуцулка", "У селянській хаті"), Т. Романчука ("На водопої", "Узлісся", "З дороги"), К. Устияновича ("Шевченко на засланні", "Козацька битва"), /. Труша ("Трембітарі", "Гуцулка з дитиною", портрети І. Франка, В. Стефани-ка, М. Лисенка, Лесі Українки), Ю. Пігуляка та ін.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Між трьома школами розподілили 552 кг апельсинів, причому одна школа отримала в 6 разів менше апельсинів, ніж друга, і на 136 кг менше, ніж третя
х+6х + х+136 = 552;
8х=552-136;
8х= 416;
х = 52.
Отже, одна школа отримала 52 кг апельсинів, друга школа — 6 52 = = 312 кг апельсинів, а третя — 52 + 136 = 188 кг апельсинів.
Відповідь. Одна школа отримала 52 кг апельсинів, друга школа — 312 кг апельсинів, а третя — 188 кг апельсинів.