Онук запитав дідуся, скільки тому років. Ді­дусь відповів: «Якщо проживу ще половину того, що прожив, та ще 1 рік, то мені буде 100 років». Скільки років дідусеві?

Розв’язання:
(100 – 1) : 3 = 33 (р.) -  становить одна частина.
33 + 33 = 66 (р.) – років дідусеві.
Відповідь: 66 років.

Жизнь это бесценный подарок, которым нужно дорожить. когда зародилась жизнь на земле, ученые точно сказать не могут, но они знаю, что на соседних планетах жизни нет, возможно, она была когда, но по каким-то причинам исчезла. поэтому мы должны ценить свою планету и дорожить ею.
каждый человек должен радоваться тому, что он живет на земле, и при этом должен уважать не только жизнь остальных людей, но и каждого животного, насекомого и растения. нужно понимать, что создать что-то искусственно и вселить в него жизнь невозможно. люди уже научились делать роботов, создавая им искусственный интеллект, но вложить в них душу они не могут.
нужно ценить свою собственную жизнь, радоваться каждому прожитому дню, и не в коем случаи не отбирать жизнь у других. ни у кого нет на это право.

порівняльна характеристика ровени та ребекки (за романом в. скотта  

«айвенго» ) у романі в. скотта «айвенго»  

виведені два образи прекрасних дівчат — ровени та ребекки. обидві вони молоді,  

дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і  

ласка ближніх, велика розкіш.

але і соціальний стан, і характери у них  

різні. по-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і  

їхня доля.

ровена — знатна саксонка, нею опікувався седрик ротервудський.  

опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на  

відновлення влади саксів. через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє  

його спадку. проте ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком  

князівського роду альтестаном. потрапивши у полон, дівчина, що звикла до  

загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. тільки щасливий випадок рятує  

її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря  

айвенго.

ребекка — дочка багатого єврея ісаака. її плем’я постійно  

зазнавало гонінь та принижень. і хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому  

відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в  

цьому жорсткому світі».

вона навчилася лікувати, всім, хто  

цього потребував. у критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його,  

віддала перевагу смерті, а не безчестю. вона дуже сильна натура. не знайшовши  

відповіді на свої сердечні почуття, ребекка вирішує зайнятися доброчинними  

справами: лікувати, страдникам. вона й далі підтримуватиме честь і  

гідність свого народу, оберігатиме віру предків.

ці жіночі образи  

відіграють значну композиційну роль, глибше розкрити характери  

головних героїв та відобразити історичну епоху. їх краса, розум та доброта  

облагороджували той жорстокий світ.