На продовженнях гіпотенузи АВ прямокутного трикутника ABC за точки A i В позначили відповідно точки D i E так, що AC = AD, BC = BE. Знайдіть кут DCE

Нехай ∆АВС - даний, ∟C = 90°, АС = AD, ВС = BE.
Знайдемо ZDCE.
Розглянемо ∆АВС (ZC = 90°). Нехай ∟CAB = х, ∟CBA = 90° - х.
Розглянемо ∆СВЕ - рівнобедрений (СВ = BE), тоді ∟ВСЕ = ∟CEB.
∟CBA = 90° - х - зовнішній кут ∆СВЕ.
∟CBA = ∟BCE + ∟BEC, ∟BCE = ∟BEC = (90° - х) : 2 = 45° - х/2.
Розглянемо ∆DАС - рівнобедрений (DА = АС), тоді ∟ADC = ∟DCA.
∟CAB = х - зовнішній кут ∆DAC.
∟CAB = ∟ADC + ∟ACD, ∟ADC = ∟ACD = х/2.
∟DCE = ∟DCA + ∟ACB + ∟BCE. ∟DCE = х/2 + 90° + 45° - х/2 = 135°.
Biдповідь: ∟DCE = 135°.

Природа состоит из отдельных компонентов, возникших и существующих независимо от человека. Это почва, воздух, вода, растительность, животный мир и др. В процессе взаимодействия всех этих компонентов появляются природные комплексы. Самым большим является географическая оболочка. Изменение любого компонента неминуемо приводит к изменению природного комплекса в целом.

Как часть природы, человек всегда взаимодействует со всеми её компонентами. В далёком он полностью зависел от природы. С развитием земледелия и скотоводства взаимосвязи человека и природы приобрели новое содержание. Засухи и наводнения уничтожали урожаи, приводили к гибели скота. И человек вынужден был принимать меры по их защите от стихийных бедствий, пытаясь усовершенствовать природу. Он начал строить дамбы, оросительные каналы, вырубать леса, осушать болота. Постепенно, с ростом населения, развитием науки и техники влияние человека на природу приобретает огромные масштабы.

Современный человек использует всё больше природных богатств. Он научился преодолевать огромные расстояния на самолётах и поездах, превозмогать земное притяжение и достиг космоса. Однако природа остаётся единственным и неизменным источником всех богатств, нужных человеку для существования. А чтобы жить, он должен дышать, есть, пить. Человеку в сутки требуется 2 л воды, 2 кг еды и почти 25 кг воздуха. Для его жизни необходимы определённые условия и температура окружающей среды. Речь идёт о совокупности всех тел, сил и явлений природы, окружающих человека, с которыми он непосредственно взаимодействует. Таким образом, для нормального существования человеческого общества необходимы полезные ископаемые и источники энергии, плодородные почвы, водоёмы, леса и другие природные богатства. Наличие этих условий определяет деятельность человека и его расселение на планете.

Объяснение: это конечно не кратко, ну ладно)

ответ:   Мацуо́ Басьо́, або Мацуо Башьо (яп. 松尾芭蕉, まつお ばしょう (Мацуо Басо, Мацуо Башо) МФА: [mat͡su.o baɕoː]; 1644 — 28 листопада 1694) — японський поет періоду Едо. За життя Мацуо Басьо здобув визнання через свої твори у жанрі спільної творчості хайкай но ренґа; нині, після століть досліджень і коментарів, він є визнаним як найвеличніший майстер коротких та чітких хайку, або, як вони звались у минулому, хокку. Сам Басьо також вважав своїм найбільшим досягненням участь у складанні ренґа. Він говорив: «Багато хто з моїх послідовників можуть написати хокку так само добре, як і я сам. Але тільки у складанні строф хайкай я показую себе — справжнього»[10]. Творчість Басьо відома у багатьох країнах світу і перекладена багатьма мовами, а в Японії його поезія відтворена на пам'ятниках і у визначних місцях.

Басьо почав писати у ранньому віці, а після знайомства з інтелектуальним середовищем Едо (тепер — Токіо) він став добре відомим по всій Японії. Спочатку поет заробляв собі на життя вчителюванням, але згодом відмовився від міського стилю суспільного життя літературних кіл; він надавав перевагу довгим подорожам всією Японією, вирушаючи на схід, захід і в далекі дикі північні місця, де шукав натхнення для творчості. Поезія Мацуо Басьо перебувала під безпосереднім впливом навколишнього світу, часто концентруючи відчуття поета в кількох простих образах. Помер у подорожах, серед своїх учнів.

Объяснение: вот, можешь пометить лучшим ответом если не сложно)