На рисунках 135-137 назовите: 1) остроугольный треугольник; 2) тупоугольный треугольник; 3) прямоугольный треугольник

ответ:

1) ∆РКА;         2) ∆0СВ;         3) ∆MNL.

Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів'я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам'ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули зрозуміти їх, з ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.
Отож, історія - це наука про минуле людства. Вона вивчає життя та діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, установлює, як і чому людське життя змінювалося й удосконалювалося, ставши таким, як тепер.

Прочитавши підручник, ви довідаєтеся про багатьох українських учених-істориків. З-поміж них такі видатні, як Михайло Максимович, Володимир Антонович, Дмитро Яворницький. Але батьком української історії справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».
Михайло Грушевський (1866-1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п'єси, вірші. Учительська сім'я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, - любов до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі (Росія)), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька він рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов'язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.