Які з наведених речовин споживають клітини рослин, а які — клітини тва­рин: кисень, вода, вуглекислий газ, білки?

Клітини рослини споживають вуглекислий газ, кисень, воду з розчиненими мінеральними речовинами.
Клітини тварин споживають кисень, воду, білки.

Подушка, подушка.

Лежишь ты под ушком…

Под Вариным ушком,

Под ушком Андрюшки…

А этой вот ночкой

Гляжу, ты — под щёчкой!

Под дочкиной щёчкой…

Под щёчкой сыночка…

Тогда ты, подружка,

Совсем не подушка.

Тогда ты — подЩЁЧКА!

Подщёчка — и точка!

Моя подушка, добрая подружка

Давай тебя я нежно обниму

И что-то тебе на ушко

Принадлежишь ты, мне лишь одному

Я сладко засыпал в твоих объятьях

Ты мой свидетель радости и слез

Ты надевала с рюшечками платья

Я уплывал с тобой в долину Грез

Тебе… я доверял мои печали

Свидетелем ты тайн моих была

С тобой мы вместе к звездам улетали

А если нет, то ты меня ждала

Лишь ты со мной бессонницу делила

Дарила мне сюжеты и стихи

И та, которая меня любила

Оставила тебе свои духи

Ты мне, моя любимая подружка

Не изменяешь, вот уж сколько лет

В шелка и бархат разодетая подушка

Ты мой причал. Привет тебе, привет!

Свои секреты как подружке

Ты этой доверяй подушке,

Чтобы сбываться лучшим снам,

Дарю ее, как талисман.

Объяснение:

Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.

Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.

Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.

Объяснение: