Спостереження за сезонними змінами в природі

Сезонні зміни в природі називають фенологічними: відліт птахів, початок і кінець опадання листя з дерев, перший сніг, замерзання водойм, відлиги, скресання криги у водоймах, початок і кінець танення снігу, приліт птахів, первоцвіти, набухання бруньок, початок цвітіння дерев і чагарників, перші грози, спів солов'я. кування зозулі.
Дата і час спостереження   
Фенологічні спостереження за рослинами   
Фенологічні спостереження за тваринами
Результати спостережень записуйте в робочому зошиті в таблицю.
Під час спостережень за погодою доцільно використовувати й народні прикмети. Прочитайте їх і перевірте.
• Перисті хмари високо в небі віщують дощ за три доби.
• Горобці зранку купаються в пилюці — після обіду буде дощ.
• Ластівки літають низько — буде дощ цієї ж доби.
• Комарі літають роєм — завтра буде гарна погода.
• Цвіркуни кричать — буде гарна погода, мовчать — на дощ.
• Журавель танцює — на потепління.
• Зацвіла калина — буде холодно.
• Собака качається в снігу — до відлиги.
• Яка погода на Семена (14 вересня) — така й осінь.
• Яка погода на Мокія (24 травня) — таке й літо.
• Звідки вітер на Покрову (14 жовтня) — така й зима.
• Сніг на Миколу (19 грудня) — чекай доброго врожаю озимих.
• Місяць у кружку — несе воду в ріжку.
• За добу до дощу на листках каштанів з'являються «сльози» — липкі краплинки соку.
« Перший сніг у жовтні — чекай на зиму через сорок днів.
• Ранній приліт жайворонків — до теплої весни.
• Гуси й качки пірнають — на дощ.
• Голуби туркочуть — на тепло.
• Ластівки прилетіли — незабаром і грім загримить.

Я родился в Узбекистане. Узбекистан – моя Родина. Но не только потому, что я здесь родился. Я рос в этой стране, здесь мой дом, здесь моя семья и родные. По национальности я русский и раньше, в детстве, я считал, что моя Родина – Россия, потому что её коренное население - русские, но потом я понял – национальность не имеет никакого особого значения в отношении родины. Родина – это то место, где проходят молодые годы человека, в которые происходит становление его характера и интересов, независимо от его национальности. Свои семнадцать лет я провел здесь, в Ташкенте, и ни разу не жил в какой-либо другой стране. Можно сказать, что Ташкент – моя малая Родина, мой родной город. А моя большая Родина - независимое государство в самом сердце Центральной Азии, между двумя реками - Амударьей и Сырдарьей, граничащее с Кыргызстаном, Туркменистаном, Казахстаном, Таджикистаном и Афганистаном.

Я живу в стране с очень древней историей и уникальной природой. Здесь, среди гор и пустынь, жил и закалялся в испытаниях гордый и сильный народ. По территории Узбекистана веками проходил Великий Шелковый путь, связывавший два разных мира, две разных цивилизации. Конечно, я имею в виду Европу и Азию. Великим Шелковым путем путешествовали ткани, пряности, драгоценные камни. И, конечно, знания. Знания, открытия науки и техники передавались через огромные расстояния.

Когда-то древний узбекский город Самарканд был сожжен воинами Чинхисхана в ответ на сопротивление ему горожан. Но уже через два-три столетия город отстроился. Другой завоеватель, Тимур, назначил его своей столицей.