Які ви знаєте способи переміщення тварин у водному, наземному, повітряному та ґрунтовому середовищі? Наведіть приклади мешканців різних середовищ і вкажіть їхній спосіб пересування.

• У наземному середовищі способами пересування є ходіння (кіт, корова), стрибання (коник-стрибунець, жаба, горобець), лазіння (мавпа, панду, білка), біг (кінь, собака).
•  У водному середовищі пересування — це плавання (риби, качки, крокодили) та повзання або ходіння по дну (ракоподібні, кріль), реактивний рух (головоногі молюски, медузи).
•  У ґрунтовому середовищі тварини пересуваються завдяки різним способам риття (кріт, черв'яга – земноводна тварина , дощовий черв'як).
•  У повітряному середовищі способами переміщення є планеруючий (змії, птахи) і активний політ (птахи, комахи).
Способи руху    Особливості руху    Тварини
Ходіння, біг    Переміщення відбувається за допомогою кінцівок. Вага почергово переноситься на ту або іншу кінцівку    Людина, копитні тварини, ящірки, павуки, таргани, крокодили, птахи
Повзання    Повільне переміщення шляхом вигинання тіла або руху кінцівок    Черви, змії, жаби
Стрибки    Переміщення за допомогою відштовхування від поверхні    Коники, кенгуру, зайці, деякі павуки, ящірки, жаби, пінгвіни, гепарди
Реактивний РУХ    Переміщення тіла за реактивним принципом: тварина виштовхує воду, а сама рухається в протилежний бік    Головоногі молюски, медузи
Планерування    Пасивно переміщення у воді або повітрі    Яванська жаба, летючі риби, птахи, скат манта, таргани
Літання    Активне переміщення у повітрі завдяки руху крил    Рукокрилі, літаючі комахи, птахи
Плавання    Переміщення у воді    Риби, морські змії, черепахи, китоподібні, майже всі ссавці

Теңге ілу» — ұлттық ойын.

Ойынға қатынасушылар тепе-тең екі топқа бөлінеді. Әрқайсысы жеке-жеке шыбықты «ат» қып мінеді. Ойынды бастаушы жүргізеді.

Ойын кезегі басталатын жерге сызық сызылады. Одан әрі 20—30 метрдей жерден тереңдігі бір қарыстай екі шұңқыр қазылады. Шұңқырға он-оннан тас салады. Содан екі топтан екі сайыскер шығады да, сызыққа келіп, қатарласып тұрады. Бастаушының белгісі бойынша шыбық аттарын құйғытып, шаба жөнеледі. Сол беттерімен әлгі шұңқырға жетіп, қол сұғып жібереді де, тасты іліп алып, әрі өтіп кетеді. Шұңқыр тұсында бөгелуге болмайды.

Ұпай әр сайыскердің іліп алған тастарының санына қарай есептеледі. Қай топ көп ұпай жинаса, сол топ жеңеді. Ойын жылдамдықты дамытып, тез әрі дәл әрекет етуді үйретеді.[1]

Теңге ілу – бозбалалар мен жігіттердің атпен ойнайтын ойыны. Көбіне қыз ұзатылатын және сүндет тойларының думанында ойналады. Жігіттің атқа мықтылығы, ат үстіндегі самдағай әрекеті, денесін игеріп, билеп алған ептілігі сынға салынады. Теңгені іліп ала алмай, аттан ауып қалып жататындар да көп болады. Кейде бір ауылға келін ұзағырақ жылдардан кейін түсіп, беті ашылғаннан кейінгі сайранда ырым үшін де ойналады. Сонда жас келін өзінің шолпысын не алқа күмістерін орамалға түйіп, бір қарыстай терең қазылған, қолдың басы ғана сиятын шұңқырға салып қояды. Сәйгүлік мінген жігіттер жүз, жүз елу метрдей жерден екпіндете шауып келіп, сол ағынымен шұңқырдағы орамалды іліп әкетуге тиіс. Шұңқыр тұсында іркіліп, тоқтауға не аттың шабысын бәсеңдетуге болмайды. Кімде-кім орамалды іліп әкетсе, оны өзіне тартылған жас келіннің тарту сыйы деп біледі. Оны өзі алып қалмайды, қалаған адамына сыйлайды.

Для того чтобы данные продукты разделить без остатка на одинаковое количество подарков, необходимо найти наибольший общий делитель чисел 192, 144 и 168. Для этого разобьем данные на простые множители:

192 = 2 * 96 = 2 * 2 * 48 = 2 * 2 * 2 * 24 = 2 * 2 * 2 * 2 * 12 = 2 * 2 * 2 * 2 * 2 * 6 = 2 * 2 * 2 * 2 * 2 * 2 * 3,

144 = 2 * 72 = 2 * 2 * 36 = 2 * 2 * 2 * 18 = 2 * 2 * 2 * 2 * 9 = 2 * 2 * 2 * 2 * 3 * 3,

168 = 2 * 84 = 2 * 2 * 42 = 2 * 2 * 2 * 21 = 2 * 2 * 2 * 3 * 7.

Проанализировав полученные выражения можно увидеть, что общим делителем для указанных чисел является:

2 * 2 * 2 * 3 = 24.

192 = 8 * 24,

144 = 6 * 24,

168 = 7 * 24.

ответ: 24 подарка.

Объяснение: