Визначте кількість речовини кальцій гідроксиду, що утворюється внаслідок взаємодії води з: а) 0, 5 моль кальцій оксиду;

а) 0,5 моль кальцій оксиду;
Відомо: n(СаО)=0,5 моль.  Знайти: n(Са(ОН)2)-?
Розв'язування:
Записуємо рівняння реакції: СаО + Н2О =Са(ОН)2
Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.
За рівнянням записуємо співвідношення кількостей речовини кальцій оксиду і кальцій гідрокиду:  n(СаО):n(Са(ОН)2)=1:1, бачимо, що кількості речовин однакові, тому n(Са(ОН)2)=n(СаО)=0,5 моль.
Відповідь: n(Са(ОН)2)=0,5 моль.
б) 8 г кальцій оксиду.
Відомо: m(СаО)=8 г. Знайти: n(Са(ОН)2)-?
Розв'язування:
І спосіб
Виразимо масу CaO через кількість речовини (n=m/M, де М=Mr г/моль; Mr(СаО)=Ar(Ca)+Ar(O)=40+16=56, тому М(СаО)=56 г/моль)
n(СаО)=m(СаО)/M(CaO)=8 г : 56 г/моль=0,14 моль
Записуємо рівняння реакції: СаО + Н2О =Са(ОН)2
Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.
За рівнянням записуємо співвідношення кількостi речовини кальцій оксиду і кальцій гідрокиду: n(СаО):n(Са(ОН)2)=1:1, бачимо, що кількості речовин однакові, тому n(Са(ОН))2=n(СаО)=0,14 моль.
Відповідь: n(Са(ОН)2)=0,14 моль.
ІІ спосіб
Записуємо рівняння реакції: СаО + Н2О =Са(ОН)2
Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.
За рівнянням записуємо співвідношення кількостей речовини кальцій оксиду і кальцій гідрокиду: n(Са(ОН)2)/1=n(СаО)/1
У цьому співвідношенні замінюємо кількість речовини кальцій оксиду на співвідношення мас (n=m/M, де M=Mr г/моль;
Mr(СаО)=Ar(Ca)+Ar(O)=40+16=56, тому М(СаО)=56 г/моль)
n(Са(ОH)2)=m(СаО)/M(CaO)=8 г: 56 г/моль=0,14 моль.
Відповідь: n(Са(ОН)2)=0,14 моль.

объяснение:

каждый человек отличается от любого другого своим индивидуальным психологическим своеобразием. в этом смысле в обычной речи и говорят о чертах, характерных для данного человека.

мы используем «характер» для определения человеческой индивидуальности - того, что отличает данного человека от всех остальных, что делает его уникальным. вместе с тем мы заранее предполагаем в этой уникальности черты, общие с другими людьми.

какие же именно черты, стороны, качества, особенности человека отражают это понятие? слово "характер" употребляется нами постоянно и повсеместно, оно нужно и выполняют свою роль.

в психологии понятие характер (от греч. charасter -”печать”, “чеканка”), означает совокупность индивидуально-своеобразных психических свойств, которые проявляются в типичных для данной личности способах деятельности, обнаруживаются в типичных обстоятельствах и определяются отношениями личности к этим обстоятельствам.

основой характера является сплав черт типа высшей нервной деятельности и сложных устойчивых систем временных связей, выработанных в результате индивидуального жизненного опыта. но, во-первых, системы связей формируются различно у представителей разных типов нервной системы и, во-вторых, эти системы связей проявляются своеобразно в зависимости от типов.

например, решительность характера можно воспитать и у представителя сильного, возбудимого типа нервной системы, и у представителя слабого типа. но воспитываться она будет по-разному и проявляться будет по-разному в зависимости от типа.

характер не наследуется и не является прирожденным свойством личности, а также не является постоянным и неизменным свойством. характер формируется и развивается под влиянием окружающей среды, жизненного опыта человека, его воспитания.

сарма́ты (др.-греч. σαρμάται, лат.  sarmatae)  — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с iv века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу евразии от дуная до аральского моря (территория современных украины, россии и казахстана).

по мнению исследователей[5] сарматы, под именем «савроматы», впервые упоминаются геродотом (v век до н. который сообщал: «если перейти реку танаис (совр. дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. по мнению н. лысенко, со времени составления карты мира марка випсания агриппы (i  в. до  н.  э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].

античными авторами к сарматам причислялись[8]: аорсы, языги, сираки, аланы, роксоланы, саки[9].