Користуючись власним досвідом та інформацією, одержаною з різних джерел, поділіться прикладами різних видів комунікації тварин

Більшість сигналів однакові у всіх особин одного виду більш-менш постійні за формою і зрозумілі «співрозмовникам» без підготовки, бо знання багатьох сигналів тварини отримують у спадок. Тому, щоб з'ясувати, які із сигналів тварини є спадковими, а які вивчає від оточуючих, використовують метод виховування тварин в ізоляції від інших тварин.
Набір повідомлень тварин досить обмежений, найчастіше це застереження або команди: «увага», «обережно», «рятуйся», «забирайся геть», «іди-но сюди», «летімо разом», «ділянку зайнято» та інше. Тобто, одні сигнали дають змогу батькам і дитинчатам упізнавати один одного; інші - впізнавати родича; ще інші повідомляють про неприязнь та агресивність або, навпаки, про миролюбний настрій; сповіщають про намір гратися або залицятися. Тому вислів «мова тварин» зазвичай вживають у лапках.
У «мові» карликових зелених мавп східно-африканських верветок є «слова» на позначення деяких конкретних речей: «леопард», «змія», «хижий птах», «павіан», «людина з рушницею», «людина без рушниці», «дощ». Коли увімкнули запис «дощ», мавпи кинулися ховатися.
• Звуки (гавкіт, вереск, спів, свист) особливо ефективні на відстані. Коли птахам загрожує небезпека, вони видають особливі крики - сигнали тривоги, тоді інші птахи, почувши такий сигнал, у паніці розлітаються. Риби спілкуються звуками, дельфіни свистять та використовують ультразвук.
• Зорові сигнали – пози й рухи тіла. Шлюбні танці, танець бджіл, пози агресії (вишкірена паща, зморщений ніс, спрямовані вперед вуха собаки, роззявлена паща леопарда, здиблена шерсть кота, випущені пазурі в багатьох видів хижих ссавців, кобра роздуває капюшон, сова вухата характерним лином розкриває крила й змикає їх над головою).
• Хімічні сигнали для позначення межі своєї території. Собаки мітять територію сечею, самці котячого лемура - секретом пахучих залоз, протоки яких відкриваються на лапах.

Почалося все з ліцею. Для Пушкіна ліцей був не тільки джерелом дорогих спогадів, але й місцем на землі, що визначило його світогляд і переконання. Однієї із завдань викладачів ліцею було виховання в молодих людях почуття честі й громадянського обов'язку. Ліцей дав Росії целую плеяду революціонерів і прекрасних поетів

У ліцеї Пушкін уперше почав замислюватися про мету й зміст свого життя. Треба сказати, що, учачись у ліцеї, важко було не стати вольнолюбцем, тому що майже всі його педагоги були передовими людьми тодішнього суспільства. Там же друзями майбутнього великого поета стали майбутні декабристи й майбутні відомі поети. Серед них - Пущин, Кюхельбекер, Дельвиг. Атмосфера в ліцеї була досить вільної, і поетичне братерство виростало гармонійно. Особливо напруженим творчим горінням відзначені петербурзькі дні поета. У столиці Пушкін близько сходиться з декабристами М. Луніним, М. Орловим, И. Якуш-киним. Тоді ж зміцнює дружба поета із Чаадаєвим. Але, симпатизуючи декабристам, Пушкін, дотримувався кілька інших поглядів. Як зараз прийнято говорити, Пушкін, незважаючи на все своє вільнодумство, залишався законослухняним громадянином. Він не уявляв собі революцію як хаотичну боротьбу з усім старим. По його розумінню, все повинне було відбуватися в законні границях

Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.
Жаль, що ті недоліки, про які писав Чехов колись, не зникли. Досі є люди, які намагаються догодити комусь аж через край. Так говорить моя мама. Але у своєму житті я таких людей, як тонкий, ще не зустрічала.
Оповідання мені сподобалося ще й тим, що воно коротке та яскраве, і слів небагато. Але потрібно багато міміки, характеру, пластики для того, щоб прочитати ролі в оповіданні. Я хочу бути артисткою, тому це "театральне" оповідання мені дуже сподобалося.