Ракета может получить ускорение в космическом пространстве, где вокруг нее нет никаких тел. Между тем для ускорения нужна сила, а сила

За счет отделяемой части ракеты - газа, который вырывается наружу с некоторым импульсом за счет его взаимодействия в камере сгорания (хим. реакции) и со всеми остальными частями ракеты.

Восста́ние Спартака́ (лат. Bellum Spartacium или лат. Tertium Bellum Servile, «Третья война с рабами») — величайшее в древности[1][2] и третье по счёту (после первого и второго Сицилийских восстаний) восстание рабов. Последнее восстание рабов в Римской республике датируется обычно 74 (или 73)—71 гг. до н. э.[3] Восстание Спартака было единственным восстанием рабов, представлявшим прямую угрозу центральной Италии. Окончательно подавлено в основном благодаря военным усилиям полководца Марка Лициния Красса. В последующие годы оно продолжало оказывать косвенное воздействие на политику Рима.

Добрі вчинки роблять нас щасливішими і навіть здоровішими, кажуть вчені. Але чому несподівана щедрість незнайомця часто сприймається з підозрою? І чи можна змінити світ, зробивши щось хороше, з'ясовував оглядач BBC Future з питань психології.

Здавалося, Сенді Манн зробила щось нетактовне, запропонувавши відвідувачам кав'ярні горнятко кави, яке виявилося в неї зайвим.

Сенді була зі своїми дітьми в кафе, куди вони часто заходили перед школою поснідати.

Її молодший син не захотів пити каву, яка йшла разом із тостом, і Сенді подумала, що, можливо, хтось із відвідувачів кафе зрадіє частуванню.

Що вона зробила не так? "Я думала, люди будуть задоволені і вдячні, - здивовано розповідає жінка. - Але я наштовхнулася на стіну нерозуміння. Вони підозрювали, що я плюнула в каву? Що вона була отруєна?"

У Сенді залишилося неприємне відчуття, що вона вчинила погано, хоча все, що вона хотіла зробити, - це запропонувати безкоштовний подарунок.

Манн, психолог з Університету Центрального Ланкаширу, щойно почала роботу над новим проектом, присвяченому добрим справам.

А саме - поширеній ідеї про те, що якщо зробити щось хороше незнайомій людині, вона передасть естафету добра далі, і таким чином світ стане кращим".

"Це як ефект доміно", - пояснює Манн.

АВТОР ФОТО, GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Рух "заплати іншому" передбачав зробити щось корисне для незнайомої людини (наприклад, пригостити кавою), яка у відповідь мала поділитися чимось з іншими

Манн вирішила перевірити цю гіпотезу і подивитись, як реагуватимуть люди на її щедрі вчинки.

Зрештою, більшість людей прагнуть стати трохи добрішими, але творити добро нам не завжди вистачає волі.

Але чому нам так важко не тільки робити добро, але й приймати його? І чи справді добро зрештою повертається до тих, хто поводиться альтруїстично?

Результати проведеного експерименту Манн описала в книжці "Заплати іншому: Як горнятко кави може змінити світ". (Цілком у дусі цієї теорії отриманий авторкою гонорар піде до благодійного фонду пацієнтів з м'язовою дистрофією.)

Ідея, що один гарний вчинок може спричинити ланцюгову реакцію на кшталт "ефекту метелика", запустивши хвилі добра світом, не є новою.

У Неаполі давно існує традиція так званої "підвішеної кави", коли заможні італійці купують у кав'ярні одну каву для себе і сплачують за іншу для когось, хто не може її собі дозволити. (Ця традиція згодом поширилася й в інших країнах. - Ред.).

Чому під час трагедій прості люди стають героями

Як рятують життя в екстремальних умовах - історії лікарів

Чому песимісти більше заробляють і довше живуть?

Одним із найвідоміших прихильників цієї ідеї був Бенджамін Франклін.

Одного разу він допоміг своєму другові грошима, пояснивши, що це - позика, яку той має згодом віддати іншій чесній людині в скрутних обставинах.

"Допомігши іншому, ти таким чином повернеш борг мені", - пояснював Франклін.

Сьогодні ця ідея стала популярним рухом, який ліг в основу роману і однойменного фільму "Заплати іншому" (Pay it forward).

Загугліть цей вислів і ви прочитаєте сотні зворушливих історій про безпрецедентні прояви альтруїзму.

Приміром, як щедрі благодійники анонімно сплачують за дорогі операції незнайомих людей, не очікуючи нічого натомість, крім простої подяки.