Автомобиль движется по закруглению дороги радиусом 100 м. Чему равно центростремительное ускорение автомобиля, если он движется со скоростью 54 км/ч?

Решение задачи представлено в виде картинки и приложено к ответу

Первый этап – это очистка и ремонт основания покрытия. Обязательно нужно убрать полностью предыдущий отделочный материал, избавиться от щелей и сколов, которые есть на покрытии. То есть, провести черновые работы в комнате. Для данного процесса можно использовать цементный раствор. Но наносить его нужно очень внимательно.

Далее грунтуем покрытие. Это позволяет создать высокий показатель адгезии, именно поэтому плитка будет держаться намного лучше и крепче. Следующий этап – это проведение разметки. Обратите внимание, что аккуратность плитки будет зависеть именно от этого, нужно использовать специальные маяки, которые определить первый, второй ряд плитки, а также центр комнаты.

Плитку нужно обязательно подготовить к монтажу. Для этого обязательно сверяем все параметры отделочного материала, не должно быть никаких погрешностей, так как отделка не будет стыковаться. Также керамической плитке нужно «привыкнуть» к условиям, где она будет устанавливаться. Поэтому рекомендуется все плитки на сутки оставить в ванной комнате.

Приготовление плиточного клея – это важный этап, который также влияет на качество проведенного ремонта. Обязательно нужно следовать инструкциям, которые указаны производителем на упаковке. Не нужно искать метод разведения в интернете, так как для каждого состава пропорции могут отличаться.

Далее нужно промазать поверхность стены плиточным клеем. Для этого нужно использовать обычным шпателем (размер его может отличаться). Но не нужно брать большой шпатель, так как клей должен быть жидким. Примерная толщина нанесения – 3 мм. Обратите внимание, что зубчики шпателя могут отличаться в зависимости от размера и формата выбранной керамической плитки.

После этого проводим непосредственно нанесение плитки на клей. Обязательно после окончания работ монтируем фуговку, чтобы швы между плитками были аккуратными, а плитка не портилась.

Объяснение:

Ну крч пользуйся

ответ: ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за до звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

 

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.  

 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).