Тонкая стеклянная линза имеет оптическую силу 5 дптр. Когда эту линзу погружают в жидкость с показателем преломления n, она действует как

Решение к задаче по физике представлено в виде картинки и приложено к ответу

Объяснение:

Розробки уроків

Підручники

Відео

Атласи

Реферати

Книги

PauseUnmute

Fullscreen

VDO.AI

Учебник по Истории Украины. 8 класс. Власов - Новая программа

§ 19. ИСТОРИЧЕСКИЕ ДОКУМЕНТЫ О БОГДАНЕ ХМЕЛЬНИЦКОМ КАК ПОЛИТИКЕ И ЧЕЛОВЕКЕ. ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАНЯТИЕ 3

1595-1657 гг. - годы жизни Богдана Хмельницкого - выдающегося политика и полководца, создателя Украинского казацкого государства.

Личность

Освободительную войну украинского народа против господства Речи Посполитой возглавил Богдан Хмельницкий. Он родился 27 декабря 1595 г. в семье мелкого украинского шляхтича Михайла Хмельницкого в родовом имении на хуторе Субботове на Чигиринщине. Учился в школе при одном из монастырей Киева и в иезуитском коллегиуме во Львове, поэтому, с одной стороны, получил традиционное украинское образование, а с другой - приобщился к идеям европейского Запада. Такое соединение вооружило Б. Хмельницкого основательным знанием языков - литературного староукраинского, польского, латыни, а также формированию мировоззрения будущего гетмана. После возвращения из Львова Б. Хмельницкий записался в Чигиринскую сотню реестровцев и уже в 1620 г. в ее составе отправился в поход в Молдову против турок. Там, в битве на Цецорских полях, попал в плен. Два года находился в турецком плену, где изучил турецкий и татарский языки. Освободившись, вернулся на службу в Чигиринский полк. Принимал участие в Смоленской войне 1632-1634 гг. на стороне Польши, в морских походах против Турции, казацком восстании 1637-1638 гг. Выполнял различные дипломатические поручения. В частности, в декабре 1638 г. в составе посольства, добивавшегося смягчения условий «Ординации...», встретился с польским королем. В 1646-1647 гг. во время встреч с польским королем Владиславом IV обсуждалось участие казаков в военных действиях Польши против Османской империи.

Объяснение:

Самопізнання — це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини, в основі якого лежить процес рефлексії. Процес самопізнання вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою, дозволяє відкрити себе, виявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом самовиховання людина зможе перетворити в здібності, а талант — у стійку рису характеру. Націленість людини на пізнання своїх фізичних, психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання.[1]

Самопізнання — початковий етап самовиховання особистості, вивчення нею своїх властивостей, системи цінностей, життєвих намірів, провідних мотивів і мотивацій, характеру, темпераменту, особливостей процесів пізнання (відчуття, сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мовлення тощо). Самопізнання дає можливість самостійно визначити шляхи успіху в певній сфері діяльності, проаналізувати та удосконалити свою повсякденну діяльність.[2]