Лида собрала листьев в 6 раз больше, чем Аня, а Надя собрала листьев столько же, сколько Лида и Аня вместе. Сколько листьев собрала Аня, если Надя собрала

Пусть Аня собрала х листьев, тогда Лида собрала 6х листьев. По условию задачи обе девочки собрали вместе 56 листьев. То есть: х + 6х = 56 7х = 56 х = 56/7 х = 8. За х принимали количество листьев, которые собрала Аня. Вычислим количество листьев, которые собрала Лида: 1) 6*8 = 48 листьев собрала Лида. Ответ: Аня собрала 8 листьев, Лида собрала 48 листьев.

ответ:

объяснение:

введение

в жизни человеческого общества рестораны играют большую роль. посещение ресторана выполняет важную социальную функцию. люди не только в пище, но и общении друг с другом. потребность людей в питании удовлетворяют предприятия общественного питания.

актуальность данной темы заключается в том, что ресторанный бизнес россии является одним из быстрорастущих в мире.

цель - исследование особенностей ресторанного обслуживания в россии. :

- изучение основных типов ресторанного обслуживания  

- изучение классификации предприятий общественного питания

- анализ особенностей индустрии питания в россии

объект исследование - ресторанное обслуживание россии.

при выполнении работы были использованы следующие методы: статистический, описание, , метод анализа и синтеза собранной информации.  

в работе использованы труды отечественных и зарубежных ученых таких как:

курсовая работа состоит страниц, введения, , заключения и списка . в работе представлены рисунка и таблицы

Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург, баритон (бас-баритон), племінник письменника П. П. Гулака-Артемовського. Є автором однієї з перших опер на україномовне лібрето опери “Запорожець за Дунаєм”.

Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері і взяв його з собою до Петербурга. Тут Михайло Глинка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864 – 1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її поставлено Марком Кропивницьким у 1884 році в трупі Михайла Старицького.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — Рапсодія.

Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).

Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.