Пуля в стволе автомата Калашникова движется с ускорением 616 км/с2. Какова скорость вылета пули, если длина ствола 41, 5 см?

Решение к задаче представлено в виде картинки и приложено к ответу

Объяснение:

Механическая обработка древесины может производиться с нарушением волокон (пиление, строгание, фрезерование, долбление) и без нарушения волокон (гнутье, прессование). Большей частью обработка древесины производится с нарушением волокон, причем основной этого вида обработки - резание.

Различают резание со стружкообразованием (пиление, строгание, фрезерование, долбление, сверление); без отделения стружки (срезание шпона, раскрой шпона на ножницах); раскалывание древесины (колка дров, клепок для бочек, изготовление колотой драни и щепы). Наиболее часто при механической обработке древесины применяют резание со стружкообразованием.

Обработка древесины резанием производится режущим инструментом, имеющим один резец (нож), несколько резцов (фрезы) и много резцов (пилы).

Процесс резания состоит в том, что под воздействием внешней силы резец (нож), имеющий форму клина, внедряясь в древесину режущей кромкой, перерезает волокна и отделяет их в виде опилок и стружки. При резании получается длинная стружка, образование которой создает на поверхности неровности (вырывы). Во избежание этого следует стружку надломить, для чего в рубанке устраивают стружколом (горбатик).

Резец (рис. 2, а), имеющий форму клина, состоит из режущей кромки (лезвия), передней, задней и боковой поверхностей. Плоскость, вдоль которой прямолинейно продвигается режущая кромка резца, называется плоскостью резания. Угол β, образуемый передней и задней поверхностями резца, называется углом заострения, или углом заточки. Угол δ, образуемый между передней поверхностью резца и плоскостью резания, называется углом резания. Передний угол γ образуется между передней поверхностью резца и плоскостью, перпендикулярной плоскости резания. Задний угол α образуется между задней поверхностью резца и плоскостью резания.

Резание древесины

Рис. 2. Резание древесины: а - элементы резца: ОО1 - режущая кромка - лезвие резца; ОО1m1m - передняя поверхность резца; OO1n1n - задняя поверхность резца, Omn, O1m1n - боковые кромки, flda - плоскость резания, σ - угол резания, β - угол заострения, α - задний угол, γ - передний угол, б - резание в торец, в - резание вдоль волокон, г - резание поперек волокон

Для качественной обработки древесины большое значение имеет правильный выбор углов. При большом угле заострения на резание древесины затрачиваются большие усилия, а при малом лезвие быстро затупляется, мнется и ломается. Для ножей рубанков наиболее выгоден угол заострения (25±2,5)°, а передний угол в зависимости от назначения инструментов, характера материала и вида обработки колеблется в пределах 43...50°.

При резании древесины происходит ряд сложных явлений, вызванных внедрением резца в материал и образованием элементов стружки. Чтобы яснее представить сам процесс резания, его следует расчленить на элементы. Если в процессе обработки древесины резцом образуется одна поверхность резания и стружка срезается со всей обрабатываемой поверхности, такое резание называется открытым. В том случае, когда при обработке древесины получаются две или три поверхности резания, резание называется закрытым.

Различают резание простое (элементарное) и сложное. Простое резание является открытым резанием, при этом ширина резца больше ширины обрабатываемой заготовки (работа гладильными ножами) и путь режущей кромки прямолинеен. Простое резание происходит при постоянных скорости и толщине стружки.

В отличие от простого сложное резание имеет криволинейную траекторию резания и переменную толщину стружки, причем ширина резца (длина лезвия) может быть меньше ширины обрабатываемой заготовки. По отношению к направлению волокон различают три случая резания: в торец, вдоль и поперек волокон.

При резании в торец (рис. 2, б) плоскость резания и направление резания перпендикулярны волокнам древесины. Стружка скалывается по слоям, а поверхность получается шероховатой.

При резании вдоль волокон (рис. 2, в) плоскость резания и направление резания параллельны волокнам древесины, слои волокон легко разделяются, поверхность получается гладкой, форма стружки зависит от толщины снимаемого слоя. Толстая стружка надламывается по длине, а более тонкая получается в виде непрерывной ленты (строгание фуганком).

При резании поперек волокон (рис. 2, г) плоскость резания параллельна волокнам древесины, а направление резания перпендикулярно им. Стружка получается непрочной, а поверхность - шероховатой. Лишь при тепловой обработке (распаривании) и при обжиме древесины перед резцом получается стружка в виде непрерывной ленты хорошего качества (лущение шпона)

Байрон увійшов у світову літературу яскравим новатором, вільним, сильним поетом. У першому періоді творчості Байрона ще немає оригінальності. Він наслідує Бернсу. Вірш «Хочу дитиною бути я вільною» написано в наслідування цьому шотландському поетові. Ліричний герой бажає порвати зі світом, титулом, товаришами і з усім родом людським, так як не може жити серед рабів. Він хоче злитися з природою, де все «гармонійне і немає брехні». Сильний вплив на Байрона надали поети епохи Класицизму і Просвітництва. Романтизм поета позначається не в запереченні класицизму, а у відтворенні його. Йому близька форма класичних віршів, наприклад, «На смерть майстра Фокса». У тематичному відношенні перші вірші Байрона – про рідний дім, школу, університет, любов, а також переклади творів давніх авторів. Другий період позначається у Байрона самим значним твором – «Паломництво Чальда Гарольда». У сучасників він мав фантастичний успіх. Цей твір відповідає заповітним сподіванням сучасників, в ньому порушені найболючіші питання часу. У поемі відбилися настрої розчарування, які широко поширюються в Європі після краху волелюбних ідеалів французької революції. Загальною темою поеми є трагедія післяреволюційної Європи, чий визвольний порив завершився пануванням тиранії. В основу твору ліг розрізнений щоденник записів Байрона в подорожі. Але є єдиний стрижень, сполучна ланка – образ головного героя. Художник перебував ніби на зламі двох епох, його погляди суперечливі. Байрон більше сучасників зберігає спадкоємність з естетикою класицистів, освічених ідеями 18 століття. Вона виражається насамперед у тому, що поет був прихильником мистецтва розумного, ясного, насиченого думкою і надав прямий моральний вплив на читача. У цьому сенсі Байрон був ворожий романтичній концепції мистецтва. У «Паломництві Чальда Гарольда» Байрон наслідував класичним канонам. Автор уважний до відтворення високих, героїчних сторін дійсності, осмислення в класичному світлі минулого і сьогодення. Поема відрізняється піднесеністю поетичного словника і образної системи. Тоді чому ця поема – шедевр романтичної літератури? Тому, що сучасники Байрона зіткнулися з новим, незвичним явищем. Їх вразив вигляд головного героя, якого не знала класична література. Він не був схожий на героя класицизму. Слабкий, грішний, у всьому зневірений, Чальд Гарольд відправився в далеку дорогу, слухняний лише покликам серця. У нього немає задумів і завдань. Але мандрівник стає свідком гноблення, боротьби. Завдяки прийому подорожі ми бачимо страждання Іспанії, громадянську війну в Албанії, Греції. Все це описується в романтичній живописній манері, з великою кількістю літературних відступів, вносить в поему пристрасно-ліричний тон, шаленість у вираженні емоцій. Байрон завжди вимагав правдивості в зображенні явищ . До кінця свого життя він був справжнім патріотом Англії. Всією своєю творчістю він доводив необхідність боротьби з насильством і злом. Поет завжди виступав за свободу вибору, дій кожної людини. Ніхто так, як він, не показував характер людини в її глибоких суперечностях. У своїй творчості Байрон торкався психологічних та суспільних питань. Поет став для своїх читачів зразком чесності і незалежності. І зараз Байрон продовжує залишатися для нас мудрим наставником.

Объяснение: