Ад куска шоўку даўжынёй 30 м адрэзалі 8 м тканіны, а ад куска саціну такой жа даўжыні адрэзалі 10 м тканіны. Якой тканіны засталося больш? На колькі метраў больш?

Відповідь:

На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх таємничі знаки.
За легендою, найперше яйце мало всередині зародок усього світу. Коли на яйце наносять орнамент, воно стає не простим, а свяченим. Писанки вважались помічниками й захисниками, тому їх не можна було писати в той час, коли з кимось посварився, чи був у гніві. Писанка – символ добра й сонця.
Звичай робити писанку був перейнятий іншими народами. Зараз багато американців, німців, канадців не уявляють Великодня без писанки.

Пояснення:

Мистецтво бароко в Україні, як і в інших країнах, було надзвичайно різноманітним і за тематикою, і за художніми засобами. В українській поезії цього напряму були і трагічні теми, і песимістична проблематика ілюзорності, плинності буття, але визначальною стала тема протистояння людини і смерті. Навіть загроза пекла не вважалася непереборною. Так, у п'єсі Григорія Кониського «Воскресіння мертвих» нездоланність сил життя порівнювалася з вічним відродженням Природи. У гравюрі Л. Крижоновича з гербом Лазаря Барановича ідея перемоги життя над смертю утверджується через зображення фенікса та квочки, що висиджує курчат, через образ черепів, крізь які проростають рослини, а смерть зображено як гілку, що прищеплена до могутнього дерева.