Хлопчык чытаў па а старонак кнігі кожны дзень ад панядзелка да суботы ўключна. У нядзелю хлопчык прачытаў апошнія 10 старонак кнігі. Колькі ўсяго старонак у кнізе?

Що вони пишуть? - пошепки запитала Аліса в Грифона. - Адже суд іще не почався?

- Вони записують свої імена, - шепнув у відповідь Грифон. - Бояться, що до кінця суду забудуть.

- Нічого не можу вдіяти, - якомога лагідніше відказала Аліса. - Я росту.

- Тут рости не дозволено! - сказав Сонько

- Я... бідний неборака, ваша величносте... зацокотів зубами Капелюшник. - Я тільки-но сів пити чай... десь тиждень тому, не раніше... Хліба з маслом у мене майже не залишилось... У казанці скінчився дощ, з неба періщить борщ... Я зварив з нього чай, і з тих пір час для мене закінчується на ча...

- На "ча"? - перепитав Король.

- На ча...

- Ти що - мене за дурня маєш? Час починається, а не закінчується на "ча" - гостро сказав Король, і слово «чаювання» так і залишилось недоказаним. - Далі!

- Я... бідний неборака, - знову завів Капелюшник. - В казанці скінчився дощ, з неба періщить борщ... але, як сказав Шалений Заєць...

- Я не казав, - вихопився Шалений Заєць. [109]

- Казав! - наполягав Капелюшник.

- Я заперечую! - заявив Шалений Заєць.

Відповідь:

1«В жизни не раз наступают решающие минуты и остаются решающие дюймы, а в истерзанном теле летчика нашлись решающие все дело кости и кровеносные сосуды, о которых люди и не подозревали. Когда кажется, что все уже кончено, они берут свое.»

2«Последний дюйм, который разделяет всех и вся, нелегко преодолеть, если не быть мастером своего дела. Но быть мастером своего дела — обязанность летчика, а ведь Бен был когда-то совсем неплохим летчиком.»3«Никогда не знаешь, на что ты пока не попробуешь.»

Пояснення: