Чарапаха паўзе да морквы са скорасцю 4 м/мін. Ці аспее яна дапаўзці да морквы за 3 мін, калі адлегласць ад чарапахі да морквы 10 м?

Відповідь:

З давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу та своє місце в навколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим мислення, утіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень і вірувань давніх людей.

Міфи на певному етапі людського розвитку були необхідні. Вони були викликані потребою людей пізнати навколишню дійсність, хоч якось пояснити незрозумілі для них явища. Людина намагалася усвідомити природу свого походження, зрозуміти влаштування світу й навіть передбачити своє майбутнє. Зрозуміло, що міфи - це не наукове пояснення. Вони викладені мовою художньої прози й не претендують на науковість.

Пояснення:

Ganchkorlik— badiiy hunarmandlik turi; amaliy sanʼatning ganchda ishlash bilan bogʻliq sohasi. Binolarni bezashda, meʼmoriy detallar ishlashda, de.vor va shiftlarni suvashda, bezak shakllar hamda oʻyma naqsh va tasvirlar yaratishda keng qoʻllaniladi. G.da bezak ikki usulda bajariladi: uymakori usulida bino devori ganch suvoq qilinib, bezatiladigan qismiga naqsh ishlanadi (qarang Ganch oʻymakorligi); qolipaki usulida tayyor bezak ganch taxtalarida bezatiladigan sirtga oʻrnatiladi. Qolipaki usuli bezakni birdaniga koʻp miqdorda tayyorlash imkonini beradi (hozir korxonalarda qoliplar yordamida ham koʻp nusxada tayyorlanadi).

Oʻzbekistan hududida ganchning mulligi hamda unda ishlashning qulayligi G.ni qadimdan maxsus kasb sifatida shakllanishiga sabab boʻlgan; mahobatli binolar qurilishi va umuman meʼmorlik, amaliy va tasviriy sanʼat rivoji bilan uzviy bogʻliq holda rivojlangan. Qadimdan tosh, gʻisht, sopol, yogʻoch bilan bir qatorda ganchdan ham keng foydalanilgan; uyma naqsh va tasvir ishlashga qulayligi esa ganch oʻymakorligini rivojlantirgan.

Me’morchilik keng ma’noda inson mehnatining muayyan sohasi sifatida juda qadim zamonlarda paydo bo’lib, kishilarning eng zarur turmush ehtiyojlarini qondirishga qaratilgan edi. U insonning turli-tuman amaliy – foydali, ijtimoiy-siyosiy, moddiy, diniy va boshqa ehtiyojllarni qondira oladi. Me’morchilik jamiyatning amaliy-foydali ehtiyojlarini qondirishni o’zining zarur vazifasi va maqsadi qilib olgan. Bundan 2000 yil avval qadimgi Rim me’mori Vitruviy ifodalab bergan « triada » yoki uchlik qoidasi shu kungacha o’z ahamiyatini saqlab qoldi. U me’morchilikda uchta asosiy element bo’lishi,ya’ni fodali, mustahkam va go’zal bo’lishi shart, degan edi.Bu uch yo’nalish musulmon Sharqi me’morchiligida ham ma’lum edi.Bu haqda Abu Ali ibn Sino shunday deydi: « O’ziga yashash joyi tan-laydigan kishi,tuproqning qanday ekanligini va yerning qanchalik baland past ekanligini, suvning tashqariga chiqishini va uning yuqori yoki past joylashganligini, shuningdek, qanday dengizlar, botqoqliklar, tog’lai va ruda konlari... qabriston vahokazo borligini bilish lozim ». Ibn Sinoning me’morchilikdagi bu « inson va muhit » nazariya-siga Mikelanjelo hamda Leonardo da Vinchilar ham keng to’xtalib o’tadi.

Объяснение: