Ученые спорили, какая из змей самая опасная. Первый ученый сказал, что на первом месте по смертоносности укуса стоит очковая кобра, а на втором месте

Ответ: на первом месте по смертоносности укуса королевская кобра, на втором месте — габонская гадюка.

ответ:

наброски: понятие, назначение, виды

наброски являются важной частью изображения людей, предметов, природы. без таких рисунков не обходится ни один художник, независимо от таланта и опыта.   что собой представляют наброски, для чего они нужны, какие имеют разновидности, - вы узнаете далее.

быстрые ссылки по теме: наброски людей, наброски фигуры человека, наброски аниме, набросок портрета, быстрый рисунок

наброски рисунков – что это?

наброски - это небольшие рисунки, которые выполнены достаточно быстро, а художественная информация передана на них довольно лаконично. на таком рисунке не прорабатываются детали, а указываются только:

общие пропорции,

динамика движения,

индивидуальные особенности.  

на наброске художник делает примерное графическое изображение предмета или ситуации. здесь все изображено в обобщенном и несколько виде. автор подмечает только главные характеристики объекта и фиксирует их на бумаге.

пример наброска:

пример наброска - ворона  

 

от зарисовки набросок отличается меньшей детализацией. также не всегда под наброском принимается эскиз: так как цель эскиза в будущем превратиться в картину, а любой набросок может органично существовать и сам по себе.

на наброске художник может изобразить все что угодно – человека, группу людей, животных, предметы, интерьер, пейзаж и так далее. в качестве материала для рисования обычно используют любую бумагу, но, в принципе, можно сделать такое изображение и на чем угодно. ограничений здесь нет.

как инструмент для рисования небольших быстрых изображений можно применить любое подручное средство – карандаш, фломастеры, краски, авторучку, уголь, соус и так далее. наиболее же популярны наброски карандашом.

пример наброска:

объяснение:

Характер філософського вчення Арістотеля про буття відбився і па його фізичному вченні, а також па його космології. Однак при наявності дуже тісному зв'язку між ними ідеалістична основа позначається у фізиці і у філософії природи Аристотеля (у його «натурфілософії») не настільки безпосередньо і енлию, як в його онтології. Обставина це проникливо відзначив В. І. Ленін якраз з приводу вчення Арістотеля про бога як про чистій формі п розумі. «Ідеалізм Аристотеля Гегель бачить, - так писав В. І. Ленін, - в його ідеї бога. ((Звичайно, це - ідеалізм, але він об'єктивніше і отдаленнее, загальне, ніж ідеалізм Платона, а тому в натурфілософії частіше = матеріалізму.)) »[ 3, т. 29, с. 255].

Як учений, Аристотель розробив основи своєї фізики, спираючись на добре знайому йому древню традицію грецької фізики, в тому числі на результати фізики Емпедокла, на його вчення про чотири елементи. У Анаксагора він схвалював і міг почерпнути природничо пояснення явищ природи, в тому числі затемнень Сонця і Місяця, але загальний дух фізики Анаксагора, цілком механістичний, ворожий уявленням про доцільність, повинен був залишитися для Аристотеля чужим і неприйнятним.

Вчення про рух У Фізиці Аристотель бачить вчення про буття матеріальному і подвиж-ном. Обидва ці властивості він зводить до єдності, бо вважає, що матеріальний предмет є предмет рухливий, а рухоме не може не бути рухомим предметом, т . е. чимось матеріальним.

Аристотель розвиває спеціальний аналіз поняття про рухомому. Аналіз показує, що в основі поняття про рухомий лежить: 1) поняття про рух і 2) поняття про що знаходиться в русі, або про рухомому. Як це було зроблено ним при визначенні числа і виду причин, Аристотель й у своєму вченні про рух приймає до уваги все добуте з цього питання його попередниками - людьми повсякденного досвіду і філософії. І ті, і інші вказали, що можливі тільки чотири види руху: 1) збільшення і зменшення; 2) якісна зміна, або перетворення; 3) виникнення і знищення і 4) рух як переміщення в просторі.

Подібно тому як при дослідженні видів причин було поставлено питання про причини взаємно приводяться і несвідомих, так і при дослідженні проблеми руху Аристотель задається питанням, який з чотирьох видів руху - головний, незвідний до решти, Таке, за Арістотелем, рух у просторі; саме воно - умова всіх інших видів руху. Наприклад, коли предмет збільшується, це означає, що до нього наближається п з ним з'єднується якесь інше речовина; перетворюючись, воно стає речовиною зростаючого предмета, І точно так само, коли

19 з? Каз БЄ5 280 предмет зменшується, це означає, що від цього предмета видаляється, переміщаючись в просторі, якась частина його речовини; перетворюючись! вона стає речовиною іншого предмета. Стало бути, і збільшення, і зменшення припускають як необхідної умови переміщення в просторі.