Какими представляются вам герои этой небольшой главы «Классы» (из повести Л. Н. Толстого «Детство«)? Как характеризуют героя раздумья о Карле Иваныче и об отце?

Карл Иванович - пожилой человек, очень добросовестно исполняющий обязанности гувернера: он полюбил детей, которых обучал, привязался к ним. Он достаточно строг с детьми, но и добр с ними одновременно.
Николенька все воспринимает близко к сердцу, ему хочется, чтобы все люди любили и понимали друг друга. Он замечает те изменения, которые происходят с окружающими, очень эмоционально реагирует на чужое горе.

Дбайливе ставлення до ресурсів і природи є важливою і для всесвіту Мумі-тролів. Вони дуже чемно ставляться до природи, спонукають усіх також добре до неї ставитись. Головний герой твору Мумі-троль - є хоч і дитиною, проте також розуміє цінність природи, любить та шанує її. Він радіє коли бачить море, яке виявляється весь час було не так далеко від їх Долини. Ці речі сильно нагадують тему любові до природи.

“Стався до природи з любов’ю і турботою”, - саме так характеризується ставлення мумі-тролів до природи.

ответ

ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Мала азія. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.