Каким вы представляете отца мальчика? Как описывает его автор? - Толстой Акула

Отец мальчика представляется любящим отцом, силь­ным, умным, сдержанным человеком, умеющим прини­мать трудные решения. Автор описывает его так: «Отец мальчика, старый артиллерист, стоял на палубе и любо­вался на своего сынишку; артиллерист, бледный как по­лотно, не шевелясь смотрел на детей; артиллерист упал подле пушки и закрыл лицо руками».

Insho

Yoz naqadar soz.

Kunlar isib yoz fasli ham keldi. Men yoz faslini juda yaxshi ko'raman. Chunki men yozgi ta'tilda bobom va buvijonimlari ko'gani boraman. Yozgi oromgohga boraman. U yerda juda ko'p do'stlar bilan tanishaman. Turli xil to'garaklarga qatnashaman. Sportni ham unutmayman,chunki sport bilan shug'ullangan odam sog'lom buladi. Yozgi ta'tilda men chet tillarini ham o'rganmoqchiman, turli sarguzasht, adabiy kitoblarni ham o'qiyman. Yozgi ta'tilda men yaqinlarim davrasida bo'laman va bilim olishda davom etaman.

Объяснение:

Щоб хуторну хандру прогнати,

Один вигадливий Панок

Задумав до себе розумних наскликати

І світом мудрості розбуркать свій куток.

На раду він покликав Кума,

Бо між розумними то був найкращий цвіт:

Він і мовчить розумно, і розумно дума,

Бо знав людей і бачив світ.

Приїхав Кум — і почали судити:

— Отак і так,— Пан каже,— хочу я;

Чи буде бобу решето, скажи ти?

Чи гарна вигадка моя?

— Цікаве діло! Що й казати! —

Промовив Кум.— Гаразд придумав ти;

Хоч не багатечко, а можна назбирати,

Бо дурнями, мовляв, хоч греблю нагати…

Ось нум лічить, чи прийдеться до діла?

Панько Небреха — перша голова,

Вовчок та Мирний — се ще два;

Нечуй та Свистуненко Сила…

— Тю-тю на тебе! — крикнув Пан.—

На біса ти до гурту пхаєш Силу?

Хіба за те, що дорогий жупан?..

А от і проминув ти Сліпченка Данилу!

— Цить,— каже Кум,— я не збрешу;

Не торохти, сховай слова завзяті,

Скажу я нищечком, бо піч у хаті…—

Той ухо прихилив, а Кум шу-шу, шу-шу…

— Хіба! — промовив Пан і засміявся.—

Покличемо і Силу, коли так…

Розумний, Куме, ти удався!

Куди не поверни — мастак.—

Як радилися, так і сталось;

Як квіточка, надія розцвіла;

Хоч небагатечко гостей зібралось,

А все ж бесіда гарная була.

Як тихая вода, лились розумні речі

І вимовлялось те, чого ніхто не чув;

І Сила там між ними був —

Скакав, як дурень з печі…

— От тобі й на! — хто-небудь пристидить.—

Розумних кликали і дурня приліпили,

Правенько почали та й покривили…—

Та годі вам, мовчіть!

Тут сила не в тому, що дурень Сила,

А в тім, що гроші — сила.

Объяснение: