Почитайте в лицах сцену разговора царевны с черницей. Как царевна называет черницу, а как — автор? Как вы понимаете эту сцену?

«Пёс залаял, и девица
Видит: нищая черница
Ходит по двору, клюкой
Отгоняя пса. “Постой.
Бабушка, постой немножко, -
Ей кричит она в окошко, -
Пригрожу сама я псу
И кой-что тебе снесу”.
Отвечает ей черница:
“Ох ты, дитятко девица!
Пёс проклятый одолел,
Чуть до смерти не заел.
Посмотри, как он хлопочет!
Выдь ко мне”. - Царевна хочет
Выйти к ней и хлеб взяла,
Но с крылечка лишь сошла,
Пёс ей под ноги - и лает
И к старухе не пускает;»
Царевна называет черницу бабушкой, а автор — старухой. Царевна — добрая и приветливая, увидев нищую черницу, вышла к ней и готова была накормить и обогреть, она доверчива, не допускала плохих мыслей в сторону гостьи. А старуха воспользовалась этим и обманом одарила девушку ядовитым яблоком.

культур-не життя в другій половині хіv-хv ст.

культурнии розвиток у дру- гій половині хіv-хv ст. від-бувався у складних умовах.   поділені політично між великим князівством литовським, польщею, московським великим князівством та іншими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами. уповільнилися темпи формування самосвідомості українців. поширення католицької культури в західному регіоні створювало певні труднощі для розвитку тут православних культурних традицій. постійні спустошливі напади татар знекровлювали український люд, завдавали непоправної шкоди його матеріальній культурі. уповільнилися темпи її розвитку, гальмувалося зародження нових явищ у духовному житті.

твір акутагави «павутинка»

має глибокий і суто філософський зміст. це швидше притча, ніж щось інше, тому,

щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії,

зокрема, з японської.   ця новела-притча

була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі

моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.

оповідання

починається з опису прекрасного літнього ранку. ранок – символ нових надій,

пробудження і переродження людської душі. 

в озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього

сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і

святості. берегом озера знічев”я   походжає будда – божество, символ добра,

гармонії, моральний ідеал людини.   будда випадково

заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на

грішника кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя.

будда ніби переглядає гріхи кандати і раптом серед них бачить один-єдиний   добрий вчинок: колись кандата ів павучка

і не наступив на нього. цього для будди було досить, щоб дати злочинцю шанс.

будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої

знаходиться у руках долі,   і опускає її в

озеро. і цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись

назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… його власна сутність,

тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила

врятуватися самому та й врятувати інших. кандата знов і вже назавжди упав у

море крові, а будда у печалі пішов собі геть.

новела «павутинка»

стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою,

відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки

доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.

подробнее - на -