Как меняется поведение дьячка и его отношение к фельдшеру? Как эти изменения передаёт актёр? Чехов Хирургия

Поначалу дьячок относится к фельдшеру с огромным уважением, можно сказать, даже благоговением, а после того, как тот только всё попортил, он соображает, что перед ним жалкое подобие доктора, не разбирающееся в собственном деле, он бранится на него. Глас дьячка во 2-ой части становится посильнее и уверенней, благоговения в нем уже не ощущается.

Відповідь: план:Стихотворная обработка ирокезского эпоса. Содержит легенды о создании Лиги Ирокезов

Характеристика:Гайавата - герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. - фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. - ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління. У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.

Буквально його ім'я переводиться як "пророк, учитель" або "божество, що протегує рибним і мисливським місцям". У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов. Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману. Герой здійснює подвиги в ім'я благородних цілей.

Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, - підтвердження поширеної в XIX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за "дамою серця" Миннегагой, коли в поселеннях індійців з'являються білі люди.

Пояснення:

Во времена позднего Средневековья в этом районе существовала стоянка тюркских и монгольских кочевников — Алмату́, позже обнаруженная археологами; 1854 — на её месте заложено военное укрепление Заили́йское, затем Ве́рное; 1867 — Алмати́нское; 1867—1921 — Ве́рный; с 1921 — на русском языке Алма́-Ата́, а на казахском Алматы; с 1993 года государственными органами Казахстана на русском и казахском языках город называется Алматы́; в России используется название Алма́-Ата́.Верный — областной город Семиреченской области, расположенный на речке Алматинке, […] в 1854 году было основано укрепление В., для защиты последних от набегов горных кара-киргизов, на месте бывшего здесь прежде поселения Алма-Аты (Яблонное). […] Туземцы, а отчасти и русские, часто называют Верный по-старому — Алма-Аты. […]

Город Верный состоит из Алма-Атинской станицы (старая часть города), Алма-Атинского выселка, Татарской слободки и из Нового города (собств. В.), возникшего в начале 1870-х годов.

— ЭСБЕ. Статья «Верный»

Современное наименование

C 1993 года в связи с переименованием в официальном употреблении государственными органами Казахстана на русском и казахском языках город называется «Алматы́». Название «Алматы» переводится как «Яблоневый».

Объяснение:

что там с природными условиями, я не поняла