Численность на начало года: Чн=950000-750+630-150=949730
Чк=949730+10000-12980+18520-13010=952260
Средняя численность: Ч`=(949730+952260)/2=950995
Коэффициент рождаемости: Кр=(N/Ч`)*1000=(10000/950995)*1000=10,5
Коэфф смертности: Кс=(М/Ч`)*1000=(12980/950995)*1000=13,6
Естеств прирост: kе = kp – kсм=10,5-13,6=-3,1
kп = (П/Ч) *1000 (‰)=(18520/950995)*1000=19,47
kв = (В/Ч) *1000 (‰)=(13010/950995)*1000=13,68
kм = kп – kв =19,47-13,68=5,79
Коэфф миграционного оборота: kом = kп + kв = 19,47+13,68=33,15
Коэфф эффективности миграции: kэфм = ((kп – kв) / (kп + kв)) *100=17,47%
Прирост населения: Пр=(952260/949730)*100-100=0,27%
Объяснение:
Найбільш огидним явищем того часу автор роману вважав явищ рабства. Так склалося, що за сюжетом роману головний герой Дік Сенд і його супутники причалили до одного з тодішніх центрів світової работоргівлі – до прибережної африканської держави Ангола. Саме там ці люди не тільки побачили всі ті страхи рабства, а й стали його жертвами. На щастя, в кінцевому результаті їм вдалося врятуватися, але ті проблеми і жахи, через які вони пройшли, можуть вразити кожного читача і показати йому, наскільки страшною проблемою було рабство. Проблема рабства полягала не тільки в работоргівлі самої по собі, але і переслідуванні африканських племен і боротьбою з ними. Неодноразово автор словами своїх героїв виявляє своє крайнє засудження цього ганебного явища – рабства. Він закликає людей припинити це якомога швидше і з якомога меншими жертвами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Пісьменнік надзвычай ярка, вобразна, пераканальна абмаляваў характар клапатлівага гаспадара бабровага сямейства, яго трывогу, перажыванні і адказнасць
«Толькі калі нацешыўся, стары бабёр спахапіўся і ціха, так, што нават не аставалася на вадзе следу, паплыў на агледзіны возера. Яно было невялікае. Стары бабёр спачатку абплыў, агледзеў азерца — адзіны таемны выхад з яго быў толькі ў крыніцу, па той канаве, з якое ён увайшоў у возера. Толькі адтуль і можна было сплавіць крыху дрэў.
Пасля агляду стары бабёр ужо ведаў, што ў возеры нямала жыве андатры.»
«Стары бабёр спяшаўся ўслед за вадою. Яна нечакана вывела яго да лагчыны, парослай кустамі лазняку. У гэтай лагчыне і канчалася крыніца. За лагчынаю яна ручайком упадала ў роўна выкапаную, ужо старую, парослую па берагах лебядою і высокім, аж чырванаватым, драсёнам канаву. Над самаю вадою ў канаве густа сышлася трава. Стары бабёр пайшоў услед і за гэтаю вадою. Па дарозе ён спалохаў чародку курапатак, якія карміліся ў зарасніках лебяды, крапівы і драсёну.Па гэтай канаве стары бабёр дайшоў да большай, з зарослымі травою берагамі. Канава была крышку шырэйшая, таму стары бабёр апусціўся ў ваду і паплыў насустрач халоднай плыні.»