Знайдзіце ў тэксце і запішыце прыказкі і прымаўкі, якія ўжывае аўтар, характарызуючы жыццё беларусаў. - Караткевіч. «Зямля пад белымі крыламі»

Каб расказаць пра гасціннасць беларусаў і іх здольнасць над сабою пажартаваць, аўтар ужывае прыказкі і прымаўкі:
Госць як нявольнік: ляжа, хоць і ў пярыну паложаць.
Добра бьіло ў гасцях, толькі прынукі не было.
Госць сядзе, куды скажуць, хоць на покуць (самае пачэснае месца), а гаспадар, як скула, дзе захоча, там і сядзе.
Пры мілым госцю і гаспадар пажывіцца.
Госць першы дзень — золата, другі — серабро, а трэці — медзь, хоцьі дадому едзь.
Існуе ў беларусаў шмат прыказак і прымавак пра адносіны да хлеба і тых людзей, якія яго расцілі:
Дзе гаспадар ходзіць, там жыта родзіць.
Без хлеба няма абеда.
Хлеб усяму галава.
Хто сее хлеб, той сее праўду.
Хлеб плача, калі яго дарэмна ядуць.
Лепш уласны хлеб, чым пазычаная булка.
Павага да працоўнага чалавека гучыць у такіх прыказках:
Гасладар на сваім агародзе — раўня ваяводзе.
Гаспадарку весці — не лапці плесці.
Якія мы гаспадары — такія нашы і двары.

1756 год, 8 (27) января — В Зальцбурге родился В.А. Моцарт.

1762 — Моцарт совершает первое концертное турне по Европе.

1764 — Моцарт посещает Лондон;

изданы первые сонаты композитора.

1768 — завершена первая опера «Мнимая простушка».

1769 — Моцарт в 13 лет становится концертмейстером при дворе архиепископа в Зальцбурге.

1769-1771 — Путешествие по Италии.

1772 — Моцарт становится придворным концертмейстером;

поставлена опера «Лючио Силла» и «Мнимая садовница».

1778 — Путешествие в Париж;

пишет первую «Парижскую симфонию».

1780 — Получает заказ на оперу «Идоменей, царь Критский».

1781 — Переезжает в Вену.

1782 — Женитьба на Констанции Вебер;

в Вене ставится опера «Похищение из сераля».

1786 — Премьера оперы «Свадьба Фигаро».

1787 — Назначен на должность камерного музыканта и композитора при дворе императора Иосифа II;

премьера оперы «Дон Жуан».

1791 — Пишет «Реквием» и оперу «Волшебная флейта».

1791, 5 декабря — Умер в Вене в возрасте 35 лет.

Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя! І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Для вишивання потрібні нитки «муліне». їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.

Найлегше вишивати па канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.

Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.

Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.