Найдите в тексте цикла «На поле Куликовом» следы влияния древнерусской и фольклорпой поэтики. Прочитайте эти фрагменты.

В цикле А.А. Блока «На поле Куликовом» для воспроизведения картин д&лгёкого исторического прошлого большое значение имеют образы древнерусской и фольклорной поэтики. Эти образы помогают нам окунуться в прошлое, почувствовать стихию, проникнуться мировосприятием человека русской древности.
Образ реки:
«Река раскинулась. Течёт, грустит лениво И моет берега».
«...А Непрядва убралась туманом, Что княжна фатой».
Именование Руси женой:
«О, Русь моя! Жена моя! До боли Нам ясен долгий путь!»
«Я — не первый воин, не последний, Долго будет родина больна. Помяни ж за раннею обедней Мила друга, милая жена!»
Формула «сам-друг»:
«Мы, сам-друг, над степью в полночь стали: Не вернуться, не взглянуть назад».
Противопоставление света и тьмы:
«На пути — горючий белый камень. За рекой — поганая орда».
«И когда, наутро, тучей чёрной
Двинулась орда, Был в щите Твой лик нерукотворный
Светел навсегда».
«Вздымаются светлые мысли В растерзанном сердце моём, И падают светлые мысли, Сожжённые тёмным огнём...»
Включение в действие высших сил:
«В тёмном поле были мы с Тобою...»
«Слышал я Твой голос сердцем вещим В криках лебедей».
«И с туманом над Непрядвой спящей,
Прямо на меня Ты сошла в одежде, свет струящей,
Не спугнув коня».

ответ :

Монах (от греч. μόνος — один, одинокий) – это человек, посвятивший себя Богу через принятие обетов, сопровождающееся постригом волос в знак служения Богу. Монашество означает буквально «уединённое, одинокое жительство».

В соответствии с принятыми обетами, монашество делится на три последовательные степени:

рясофор, рясофорный монах – подготовительная степень к принятию малой схимы;

монах малой схимы принимает обеты целомудрия, нестяжательства и послушания;

схимонах, — монах великой схимы или ангельского образа, принимает обет отречения от мира и всего мирского.

Объяснение:

думаю как-то так

Феода́льна роздрі́бненість — поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. Термін був поширений у радянській марксистській історіографії.

Феодальна роздробленість характерна для Європи після розпаду Каролінзької імперії. Вона продовжувалася до формування національних держав. У Німеччині вона тривала з XIII століття до об'єднання Німеччини в XIX столітті. В Італії роздрібленість тривала до Рісорджименто. У Франції об'єднання відбулося за правління Людовика XI.

Причини

Є 8 основних причин феодальної роздробленості Київської Русі (подібні причини можна виділити і щодо інших держав):

перетворення земельного володіння у спадкове;

посилення удільних князівств;

зростання міст і кордонів;

економічний розвиток земель;

розвиток народностей;

велика територія, що ускладнює централізоване управління;

послаблення Києва як центру;

багатоетнічний склад населення.