Сочинение на тему Звуки осени

В нашей жизненной суете мы очень редко прислушиваемся к природе. Выходя в город, только и слышно шум машин, серены и разговоры людей. Складывается ощущение, что ты находишься в огромном изолированном улике. И это все не удивительно, все куда-то спешат, что-то ищут. А вот остановится и просто услышать природу куда труднее.

Мне нравится осенняя пора. Город потихоньку забывает о летней знойной жаре. И среди всего этого  хауса можно услышать вздохи осени. Невероятно, но именно в это время стоит просто остановиться и подумать.

Конечно, далеко не каждому дано понять и услышать настоящие звуки осени. Многие могут даже рассмеяться прямо в глаза. Но услышать палитру можно в каком-то тихом мете. Идеально подойдет лес, или тихий парк.

Входя в парк, ты уже ощущаешь легкое шуршание листвы, оно успокаивает тебя, и тебе хочется, как медведя залезть в теплую нору и поспать.  Где-то далеко каркает ворона. И совершенно не понятно чего она хочет, толи она потеряла орех или желудь, найденный в листве, толи просто хочет поздороваться со своими родственниками.  Самым шумным и резвым в это время может быть речей, и не удивительно, ведь скоро зима, и он может замерзнуть.

Так что звуки осени – это прекрасная палитра необычных ощущений природы.

Объяснение:

Характеристика Тома Сойєра:

Том Сойєр – звичайний хлопчик, жартівник і пустун. Йому не до смаку життя зразкового хлопчика зі зразкової сім’ї, життя "за правилами" суперечить його бунтарському духові. Він непосида, вигадник і фантазер. Начитавшись історій про сміливих і відважних розбійників, які борються за справедливість, допомагають слабким, Том шукає пригод у реальному житті. Він романтик. Хлопчик сам наповнює своє життя подіями, незважаючи на всі застереження дорослих, його не лякають небезпеки, він радіє своїм витівкам. Для нього життя – продовження улюблених книг та ігор. Том готовий щодня "здійснювати подвиги", йому ніколи нудьгувати, він безжурний і меткий.

Герой наділений здатністю бачити в буденному надзвичайне. Том уміє дивуватися звичайним, здавалося б, речам і подавати подію в непередбачуваній інтерпретації. Так, грандіозними подіями у його житті стають втрата зуба, фарбування огорожі. У світі Тома багато таємниць і пригод. Том – надійний товариш, він уміє зберігати таємниці і по-справжньому дружити. Недаремно кращим другом Тома є "вуличний хлопчисько, безпритульник" – Гек Фінн. Том – розсудливий, благородний і сміливий. Він уміє подолати страх, узяти себе в руки і не впасти у відчай. Незважаючи на юні роки, у нього є почуття відповідальності. Це виразно виявилося у розповіді про те, як Том разом з Беккі – дівчиною, в яку він закохався, – заблукали у печері. Хоробрість, мужність, кмітливість і рішучість – ці недитячі риси вдачі Тома до йому вибратися разом із Беккі з печери.

Объяснение:

Том — хлопчик енергійний, жвавий, веселий. Він — любитель пригод і фантазер. Том — хлопчик пустотливий і не особливо слухняний, як і багато хлопчиків у цьому віці. Буває, він пустує, і тоді його карають. Він не любить сидіти вдома, відвідувати школу та недільну школу. Том — «кращий забіяка та найспритніший хлопчик у місті». Він трохи забобонний, бо вірить у прикмети й страшні місцеві легенди, як, втім, і всі хлопці.

Том Соєр — лідер по натурі, тому він верховодить у компанії міських хлопчаків. Він — вірний друг, завжди до в біді та ніколи не видасть. Це дуже товариський хлопчик, він спілкується та дружить з представниками різних верств суспільства — від Гекльберрі Фінна, сина п’яниці, до Бекі Тетчер — дівчинки з заможної родини. Також він не вважає негожим спілкуватися з рабами-неграми.

Тома можна назвати благородним: він взяв на себе провину Бекі Тетчер, щоб дівчинку не висікли різками. Однак Тома можна назвати й хитрим. Коли його в покарання тітка Поллі змусила білити паркан, він влаштував так, що паркан за нього побілили інші хлопці, ще й «купували» собі можливість попрацювати за нього.