Образ солнца и огня в живописи

В изобразительном искусстве трактовка образа огня различна – в некоторых он выступает символом спасения, надежды и тепла, в некоторых же символом разрушения и погибели. На картине И. К. Айвазовского «Чесменский бой» мы видим одну из величайших побед русского флота. Но какой ценой она досталась! Ни одна деталь картины не выражает триумфа победителя. Ночь, тучи дыма над бухтой и огонь, пирующий на побежденных кораблях и сжигающий противников дотла. На этой картине огонь олицетворяет смерть и поражение. На картине С. Ефошкина «Ночные стражи» тлеющий костер словно оберегает сидящих вокруг него стражников от бед и хранит тайну их разговора. Он играет роль некого катализатора, без которого атмосфера картины была бы передана не полностью. Здесь его образ прямо антагонистичен образу огня на картине Айвазовского, где царит хаос и разрушение.

Винсент Ван Гог был известен своими смелыми экспериментами в живописи. Его «Подсолнухи» словно маленькие солнышки дарят тепло и свет, и неважно, что они срезаны и стоят в вазе. На другой картине художника, «Оливковые деревья» солнце занимает добрую половину неба, его свет словно обволакивает небеса и балует изнеженные прекрасные оливковые деревья.

Складно розмірковувати над таким поняттям, як “доля”. Я часто чую це слово від дорослих. Але вони розуміють долю зовсім по-різному.Одні кажуть, що від долі залежить все. Ну, майже все. Хтось щасливий та заможний — значить, доля ставиться до нього прихильно. А з кимось стався нещасний випадок — що ж, така доля. Дівчина не може вийти заміж — значить, в неї самотня доля. Згідно з такими поглядами, лиха доля часто преслідує цілі народи. Зокрема, тяжко жилося українському селянству під владою іноземців.А інші люди говорять, що свою долю людина будує сама та сама визначає її. Не може дівчина вийти заміж — значить, занадто пихата та егоїстична. Або, навпаки, занадто скромна та боїться вийти на вулицю. Якщо кинули недопалка або запаленого сірника, то станеться пожежа. Усе визначено діями самої людини, на все є зрозумілі причини.Особисто я вважаю, що в кожної людини існує доля. Адже хтось народжується в родини президента, а дехто — у батьків-наркоманів. Але я певен, що свою долю та долю інших можна змінювати на краще. Замість того, щоб скаржитися на долю, можна діяти задля кращого.Є така італійська казка про дівчину Сфортуну, яка мала лиху долю. Що б не робила дівчина, невдачі постійно переслідували її. Але дівчина перемогла лиху долю своїми добротою та невтомною працею. У казці Сфортуна розшукала свою долю в образі страшної старої відьми, перевдягла її в гарне вбрання, розчісала їй волосся, надушила парфумами. А ще нагодувала пирогами, які сама спекла. І доля змінила своє ставлення до дівчини, стала лагідною.Казка, звичайно, є казкою. Але вона має повчальний сенс. Недарма кажуть, що кожна людина — сама господар свої долі.

Оксана — головна героїня повісті Миколи Васильовича Гоголя «Ніч перед Різдвом». Оксана найкрасивіша дівчина не тільки в Диканьці, де за нею юрбами бігають парубки, але і в довколишніх селах теж. Дівчина чудово розуміє свою красу і походження — батько її багатий козак, тому вона користується своєю красою, щоб підвищувати самооцінку, проте сама ні до одного парубку нічого не відчуває, а лише тішиться їх увагою.

Оксана любить виглядати в дзеркало і захоплюватися собою: своїм кирпатим носом, чорними очима, гарними бровами і тугою косою. При кожному такому процесі вона мріяла про те, як добрий чоловік буде так само захоплюватися нею, як вона сама.

Объяснение: