Якія мастацкія напрамкі і плыні панавалі ў еўрапейскай і рускай літаратуры ў пачатку ХХ ст.? Ці паўплывалі на беларускае прыгожае пісьменства сімвалізм, імажынізм, імпрэсіянізм?

У самым пачатку ХХ стагоддзя рускую літаратуру, найперш паэзію, паглынулі хвалі заходнееўрапейскага мадэрнізму: сімвалізм, імажынізм, імпрэсіянізм, футурызм і інш. Далёка не «простай» была беларуская літаратура і ў той час, і ў пазнейшыя дзесяцігоддзі. Скажам, Янка Купала паказаў свае магчымасці не толькі ў рэалістычнай манеры пісьма, але і ў неарамантызме («Курган», «Бандароўна», «Магіла льва», «Яна і я»), сімвалізме («Раскіданае гняздо», «Сон на кургане», «Адвечная песня»). Да народнай міфалогіі звярнуліся М. Багдановіч («Лясун», «Вадзянік», «Падвей» і інш.), Якуб Колас («Казкі жыцця»), імпрэсіяністычныя ўплывыадчуваюцца ў «Абразках» Змітрака Бядулі і г. д. Аднак відавочна і тое, што традыцыі рэалістычнага выяўлення матэрыяльнага і духоўнага жыцця беларусаў пераважалі ва ўсёй тагачаснай беларускай літаратуры — пры ўсім яе наватарстве і «тэхнічных» эксперыментах.

Відповідь:

Цю новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.

Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання: статистично доведено, що позитивно налаштовані оптимістичні люди, особливо за підтримки близьких, одужують швидше, ніж песимісти або самотні особи. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.

Пояснення:

Диффузия  — процесс взаимного проникновения молекул одного вещества между молекулами другого, вследствие хаотического движения и столкновения друг с другом, приводящий к самопроизвольному выравниванию их концентраций по всему занимаемому объёму.

Объяснение:

Диффузия в жидкостях проходит быстрее чем в твёрдых телах. Можно рассмотреть пример.

Нальём в колбу воды. После кинем туда кусочек гуаши или акварели. Он начнет расстворяться. Сначала окраситься только верхний слой но потом окраситься вся вода. Это объясняется тем что молекулы постоянно находятся в движении и переносят краску по всему объёму