Раскройте идейный смысл посвящения романа Белинскому. С какой целью автор вводит точную датировку событий в романе? - Отцы и дети

Роман посвящен Белинскому, которого Тургенев считал своим учителем. Чувство благодарности, которое писатель испытывал к Белинскому, было так велико, что сохранилось на протяжении всей жизни. Тургенев считал Белинского вдохновителем целого поколения русских литераторов. К содержанию романа посвящение имеет самое прямое отношение. Известны слова Белинского: «Отрицание — мой бог!». Он не был нигилистом, но был представителем демократического движения 1840-х годов и вместе с тем — разночинцем, т.е. совмещал в себе черты двух противопоставленных в романе лагерей. Вынося имя Белинского на титульную страницу романа, Тургенев словно предупреждал читателя, что его главным героем будет лицо нового сословия — разночинец, который в русской литературе еще не появлялся. В романе сталкиваются не просто отцы и дети, но дворяне и разночинцы, либералы и демократы. Конфликт обретает социальный и идеологический смысл.

Время действия в романе — время острейших противоречий в обществе (1859). С указания времени событий начинает Тургенев свой роман: это 20 мая 1859 года. К этому году либералы и демократы четко разделились на два непримиримых лагеря. Разночинцы начинали играть ведущие роли в общественной жизни, сменяя дворян. Подготовка крестьянской реформы вызывала постоянные споры. Указание на время событий подготавливает столкновение Кирсанова и Базарова и многое объясняет.

Точно расставляя даты, Тургенев выстраивает и выверяет биографии своих героев. Павел Петрович принадлежит к поколению 1840-х годов. Его молодость пришлась на период расцвета николаевского режима — 1930—1940-е годы. Евгений Базаров — «шестидесятник». В период «оттепели», наступившей после воцарения Александра II, он учится в университете, где черпает прогрессивные идеи, новейшие знания.

Артюр Рембо народився 1854 року в Шарлевілі й прожив коротке життя — лише тридцять сім років. Однак Рембо-поет помер задовго до офіційної дати своєї смерті: останній з відомих його творів — "Пора у пеклі" — був завершений улітку 1873 року, коли поетові було всього дев'ятнадцять. Тобто ця геніально обдарована людина спромоглася прожити ще майже два десятиріччя, назавжди вилучивши поезію зі свого життя.

Шарлевіль — невелике містечко на північному сході Франції. Там Рембо в семирічному віці почав писати прозою, а потім і віршами, там він здобув і шкільну освіту. Вже підлітком Артюр вражав своїх учителів не тільки надзвичайними успіхами в навчанні, а й феноменальною зрілістю розуму.

У серпні 1870 року Рембо залишив Шарлевіль, дістався до Парижа, а потім вирушив до Бельгії, де намагався зайнятися журналістикою. За до поліції мати повернула неповнолітнього сина додому. Так відтепер буде завжди, до самої смерті,— ніби націлений до якоїсь таємничої мети, Рембо намагається безперестанку пересуватися, щось шукає. Постійне оновлення стає пафосом його поетичного мислення

“Капелюх чарівника” скорочено

Одного разу весняним ранком Мумі-троль та його друзі знаходять капелюх чарівника. Вони приносять її з собою додому, але вони і не підозрюють, що тепер буде. Мумі-тато приміряє капелюх, але він виявляється йому завеликий. Тому вони вирішують використовувати його як відро для сміття.

Мумі-тролі їдять яйця, а шкаралупу викидають в капелюх чарівника, в якому сміття перетворюється на хмари, на яких можна кататися по небу.

Одного разу через негоду Мумі-троль та його друзі залишаються вдома і грають в хованки. Мумі-троль ховається під капелюхом і перетворюється на чудовисько. Він приймає свій колишній вигляд тільки після того, як Мумі-мама визнає, що це її син. Здогадавшись про властивості капелюхи, Мумі-троль вирішує помститися мурашиному леву, перетворивши його в що-небудь за до капелюха. Після перебування в капелюсі мурашиний лев перетворюється на крихітного їжачка. Однак Мумі-мама і Мумі-тато, дізнавшись про властивості капелюха, вирішують позбутися його, скинувши її в річку.

Але Мумі-троль зі своїми друзями повертають капелюх.

На деякий час, Мумі-троль і друзі відволікаються від чарівництва і відправляються в захоплюючу подорож на знайденій шхуні, переживають напад дивних істот на острові і страшну бурю, проте перечекавши всі негаразди, вони повертаються додому з величезною рибою, спійманою в морі. За час відсутності в Мумі-долині капелюх чарівника волею випадку повертається назад в будинок і через невеликий шматочок гербарію, який потрапив всередину, навколишня територія перетворюється в справжні джунглі. dovidka.biz.ua

Чари недовговічні і через деякий проміжок часу, все стає колишнім доти, поки в долині не з’являються дві маленьких істоти з величезною валізою, яких переслідує Морра – сюрреалістичний персонаж, який намагається забрати назад величезний рубін, що знаходиться всередині сумки. Зрештою Морра погоджується обміняти вміст валізи на капелюх чарівника і відмовляється від переслідування Тофсли і Віфсли.

Nофсла і Віфсла вирішують показати Муммі-мамі що знаходиться у валізі. Там був найбільший-Королівський рубін. Побачивши його світло з само Місяця, за ним з’являється чарівник, який втратив свій капелюх.

Завдяки щасливому випадку і новоприбулим, в будинку Мумі-тролів знаходиться втрачена напередодні сумка Мумі-мами: через це сім’я влаштовує великі серпневі гуляння, на які прибуває чарівник. У чарівника так і не виходить викупити у маленьких істот рубін, однак Тофсла і Віфсла загадують бажання магу і той робить для себе копію дорогоцінного каменю, а також до самого ранку виконує бажання всіх гостей свята. Завісою дійства стає світанок – Мумі-Долина пережила яскраве незабутнє літо і туди поступово приходить осінь.

Объяснение:

Это?