В греческом театре артисты использовали различные приспособления. Для чего они были нужны?

Котурны – башмаки на очень толстой подошве – были нужны для того, чтобы герой был выше ростом и был лучше виден.

Маски актёров были нужны для того, чтобы изображать эмоции.

ответ:

вот, что обычно рассказывают детям про то, как маленький эйб линкольн получил прозвище "честный эйб":

однажды поздно вечером, пересчитывая выручку в сельском магазинчике, где он работал, эйб обнаружил, что взял на несколько монеток больше у одного из покупателей. он закрыл магазин и отправился в неблизкий путь к покупателю, чтобы вернуть ему мелочь.

в другой раз он увидел, что в весах осталось немного чая, который он по-видимому не полностью пересыпал в пакет покупательнице. он взял этот чай и помчался за ней, чтобы отдать его, чем страшно удивил добрую женщину, которая и не заметила недовеса.

 

вот таким честным был малыш эйб.

а когда он вырос, честный эйб ввел ввел первый подоходный налог в сша, несколько раз увеличивал его, создал самый страшный орган в сша -- налоговую службу irs, отнял свободу у 11 штатов, жизнь у 620.000 людей и надежду на возможность минимального государства у всех остальных.

объяснение:

1.Бджільництво, як галузь сільськогосподарського виробництва, займає проміжне місце між рослинництвом і тваринництвом. Його кормова база — посіви ентомофільних сільськогосподарських культур, плодово-ягідні насадження, лісові, лучні і дикорослі та сіяні медоноси. Під пасічні садиби виділяють ділянки земельних угідь господарств, в лісах міжгосподарських об'єднань і Держлісфонду. Для розміщення кочових пасічних точків виділяють ділянки в лісах, парках, на полях багаторічних і однорічних трав, в лісосмугах, на луках та в інших місцях поблизу джерел взятку.

2Бджільництво є давнім ремеслом народу і лише на початку ХІХ століття воно

стало галуззю сільського господарства.

На сучасному етапі бджільництво, як галузь, займається не лише розведенням

бджолиних сімей і отриманням продуктів власного походження, а й використанням

бджіл на запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур.

Україна – країна інтенсивного землеробства, в якій майже половина посівів

сільськогосподарських культур потребує перехресного запилення.

Від бджіл ми отримуємо мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс,

бджоліну отруту, гомогенат трутневих личинок. Крім того останнім часом у медицині

використовується бджолиний підмор.

Використовуючи медоносні ресурси, від однієї бджолиної сім’ї можно отрімати

до 100 кг меду. Основний продукт бджільництва – мед, відрізняється від цукру

приємним смаком і лікарськими властивостями.

Поширюється застосування в медицині бджолиної отрути, маточного молочка та

прополісу.

До двох третин отриманого від бджіл воску використовується на виготовлення

вощини, решту воску використовують у парфумерії, медицині та інших галузях.

Багата кормова база України ще не повністю використовується.

Медозбори нестабільні, продуктивність праці пасічників залишається низькою,

на більшості пасік відсутня механізація трудомістких виробничих процесів.

З метою збільшення товарності й рентабельності пасік необхідно володіти

теоретичними знаннями і практичними навичками з догляду за бджолиними сім’ями, та

збереження їх під час зимівлі.

Провідна роль у збільшенні рентабельності галузі належить спеціалістам

господарств.

Медоносна бджола здавна була і залишається дотепер предметом зацікавленості

людей у пізнанні доладного життя та діяльності у формі сім’ї, що досягла

високого рівня інтеграції живої природи. Потреба готуватися до пасічникування і

постійно вивчати життєдіяльність бджолиної сім’ї виникла й посилювалася в процесі

історичного розвитку галузі та вдосконалення засобів і методів праці.

3У історичному розвитку бджільництво пройшло ряд етапів від глибокої давнини,

коли кочові племена почали відбирати з гнізд диких бджіл, стільниковий мед, до

нинішнього стану розвиненої, технічно оснащеної галузі з широким використанням

різних виробів на основі продуктів бджолиної сім’ї.

Полювання на диких бджіл забезпечувало людей поживним солодким

продуктом, як і добування в природі іншої їжі. Цей промисел розвивався і був досить

поширеним у наших предків. Хижацьке руйнування бджолиних гнізд завдавало значної

шкоди. Виживанню медоносної бджоли як виду сприяла властива їм форма

розмноження роїнням і здатність розселятися повсюду, де була відповідна рослинність

для створення запасів корму та можливість знаходити житло в захищених місцях –

дуплах дерев, щілинах скель, тощо. Щоб збільшувати збір меду в людей виникла

потреба влаштовувати високо у стовбурах живих дерев штучні дупла – борти для

природного поселення роїв.

Наступний етап розвитку бджільництва у лісових місцевостях є бортництво.

Особливо воно мало місце у слов’ян. Починаючи з ІХ століття у Київській державі мед

та віск набувають важливого значення в економіці натурального господарства. По

Дніпру та іншими торговими шляхами цінні продукти бджіл вивозили до багатьох

країн, особливо у Грецію, та обмінювали на різні товари. Мед використовували для

приготування багатьох страв і напоїв. Бджільництвом займалися бортники, що брали