Охарактеризуйте политику Витовта в западном направлении

Укрепление власти Витовта обусловило его международное признание. В 1414—1418 гг. в Констанце (Германия) проходил церковный собор. Это был крупнейший конгресс средневековой Европы. Собор рассмотрел претензии Тевтонского ордена к ВКЛ и Польше. Они были признаны безосновательными. На сторону Витовта и Ягайло встал Папа Римский. Европейское рыцарство утратило интерес к крестовым походам в Литву. Это стало началом упадка ордена

ответ:Едет он со стадиона На квартиру чемпиона. Будет жить с призёром вместе На почётном, видном месте… (Кубок)

Ранним утром вдоль дороги На траве блестит роса, По дороге едут ноги И бегут два колеса. У загадки есть ответ – Это мой … (Велосипед)

Я его кручу рукой, И на шеи и ногой, И на талии кручу, И ронять я не хочу… (Обруч)

Есть у нас коньки одни, Только летние они. По асфальту мы катались И довольными остались… (Ролики)

Болеть мне некогда, друзья, В футбол, хоккей играю я. И очень я собою горд, Что дарит мне здоровье… (Спорт)

Объяснение:

“Міщанин-шляхтич” проблематика  місце людини у суспільстві; чинники, якими це місце визначається; панівні моральні ідеали у державі; проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін. Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад Головні герої – Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, Дорант, Дорімена, Ковєль, Ніколь Художні особливості п’єси різні види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, буфонада, фарс. Комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов’язкова для класичної  п’єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п’єса побудована довкола однієї головної ідеї). У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна межа в сатиричному перебільшенні. Тема “Міщанин-шляхтич” — схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом. Сюжет “Міщанин-шляхтич”  Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом. Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки із шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв. Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям, намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів. Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з до пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство. П’єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія». Головна проблема, на якій побудований сюжет «Міщанина у дворянстві», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одяз життя.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение: